Філософська система Гегеля
В основі філософії Гегеля пошук основ буття він вважав, що основою світу є духовна субстанція,абсолютна ідея, яка виступає як єдність свідомості та самосвідомості.
Сформулював такі нові принципи філ.:
1.тотожності,мислення,буття,все що породжене мисленням може бути зведеним до нього
2.всезагальною зв’язкою-всі речі та явища знах в причинно наслідковій залежності
3.розвитку-в рез взаємодії предметів та явищ відб постійний розвиток
Діалектика-вчення про всебічний зв'язок і розвиток.
1Єдності та боротьби протиположностей
2Переходу кількості змін в якості
3Заперечення запереченням-розвиток відб як заперечення попередньої стадії, що в свою чергу в наступному колі розвитку буде заперечувати що стадій попереднього заперечення.
2.Практика.Її функції.
3.Естетичні категорії «прекрасне» і «потворне»
Практика. Її функції
Практика " походить від грецького слова "праксис", що в перекладі означає "діяння", "активність", "діяльність".
|
|
Практика - це діяльність, за допомогою якої людина змінює, перетворює світ. Людина як суспільна, матеріальна істота, що наділена свідомістю, змінює дійсний світ у трьох вимірах:
матеріально;
на певному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства та за допомогою і в межах відповідних суспільних відносин;
свідомо.
Поза цими моментами неможливе людське перетворення світу, але кожний з них, узятий розрізнено, або просте перерахування їх не вичерпують сутності практики як філософської категорії.
Відомо, що предметно-практичне відношення людини до світу виступає матеріальною передумовою теоретичного, духовного його освоєння, процесом і передумовою становлення і розвитку людської свідомості та її специфічного різновиду - пізнання. Його мета - відтворити об'єктивні закономірності природної і соціальної дійсності, де здійснюється людська життєдіяльність, а також розкрити спосіб буття людини. Трансформація предметного тіла природи в предметний світ людського буття відбувається на практиці завдяки праці, яка робить природу доступною процесові пізнання.