Найбільш важливим є зворотний зв’язок між материнськими компаніями і приєднаними відділеннями. Існує два типи систем зворотного зв’язку:
особові (наради, телефонні розмови);
міжособові (звіти, бюджети, плани).
б) Мовний тренінг:
вербальні (усні) комунікації;
письмові комунікації.
в) Культурний тренінг:
розуміння іншої культури;
національна культура і субкультура (спільність культури країн Південної Америки, латинська культура — основа культури Іспанії, Португалії, Італії, Франції);
обмеженність поняття «міжнародна культура».
г) Посилення гнучкості і співробітництва:
внутрішньофірмова взаємодія;
переговори;
урахування відмінностей між географічною і корпоративною культурами.
Способи подолання культурних бар’єрів:
Зберігайте неупередженість.
Уважно ставтесь до звичаїв інших людей.
Враховуйте багатозначність однакових жестів і виразів у різних країнах.
85. Особливості керівництва відділеннями міжнародних компаній в Україні.
керівництво — це процес впливу на людей для спрямування їхніх зусиль на досягнення певних цілей.
|
|
Виділяють дві основні моделі формування вищого менеджменту міжнародних корпорацій: широкого фахівця та спеціалізованого керівника.
Перша модель ґрунтується на використанні фахівців різного профілю, які поступово набувають широкої управлінської підготовки. У цій моделі фахівець, піднімаючись по сходах службової кар’єри, переносить спеціалізований досвід на більш широкі сфери діяльності і дає, таким чином, поштовх до розвитку компанії.
Модель спеціалізованого керівника базується на управлінській кваліфікації менеджера, що має фундаментальну бізнесову підготовку, насамперед завдяки отриманню ступеня «Магістр ділового адміністрування», і застосовує свою компетенцію в певних сферах.
Моделі управління підлеглими в міжнародних корпораціях:
Автократичне керівництво полягає у жорстких вертикальних відносинах між керівником і окремими підлеглими\
Патерналістське керівництво базується на участі окремих підлеглих у прийнятті рішень і партнерських відносинах керівника з кожним підлеглим
Демократичне керівництво ґрунтується на численних партнерських відносинах між усіма членами групи, включаючи керівника. У міжнародних корпораціях використовується також модель керіництва Р. Лайкерта, що включає чотири системи.
Експлуататорсько-авторитарна. Ці керівники мають характеристики автократа.
Прихильно-авторитарна. Ці керівники можуть підтримувати авторитарні відносини з підлеглими, але вони дозволяють підлеглим, хоча й обмежено, брати участь у прийнятті рішень. Мотивація створюється винагородою і в деяких випадках — покаранням.
|
|
Консультативно-демократична. Керівники виявляють значну, але не повну довіру до підлеглих. Є двостороннє спілкування і деяка довіра між керівниками і підлеглими. Важливі рішення приймаються нагорі, але багато конкретних рішень приймаються підлеглими.
Система 4 Базується на участі персоналу в управлінні. Передбачає групові рішення та участь робітників у прийняття рішень. На думку Лайкерта, вона — найдійовіша. Ці керівники повністю довіряють підлеглим. Взаємовідносини між керівниками і підлеглими дружні і взаємно довірливі. Прийняття рішень вищою мірою децентралізовано. Спілкування двостороннє і нетрадиційне. Лідери системи 4 відповідають характеристикам лідерів, що заохочують участь робітників в управлінні (теорія «Y»). Крім того, вони зорієнтовані на людину, на противагу керівникам системи 1, зорієнтованим на роботу.