Форфетирування надає низку істотних переваг експортеру:
поліпшує позиції експортера за ліквідністю, оскільки фірма негайно отримує готівку;
експортер звільняється від валютних, кредитних, відсоткових ризиків;
зменшуються довгострокові вимоги в балансі фірми, що призводить до зростання її кредитоспроможності;
зникає необхідність у контролі за погашенням кредиту і роботі з інкасації платежів;
форфетинг не впливає на ліміти експортера по овердрафту або на інший кредит, наданий банком.
Недоліки форфетинга:
висока вартість: ставка значно більша за звичайні ставки за кредитами, оскільки форфетер бере на себе всі ризики;
складний пошук для експортера банку, що забажав би діяти як форфетер.
Співвідношення форфетинга і факторингу. Головні відмінності форфетинга від факторингу полягають у:
1) неможливості регресу відносно експортера, тобто експортер повністю звільняється від ризику неплатежу;
2) здійсненні форфетинга лише за сприяння банку і спеціального фінансового інституту (форфетера);
3) продажу лише однієї вимоги;
4) характері вимог — вони повинні мати середньо- і довгостроковий характер;
5) взятті на себе також політичних ризиків;
6) сплаті повної суми ціни вимоги (при факторингу звичайно заморожується 10 %);
7) необхідності наявності банківських гарантій імпортеру.