|
О краю мій, коханий краю, коли ж це стратив я життя? (О.Олесь)
|
|
Не спонукають співрозмовника до відповіді, а використовуються як спосіб відтворити стан мовця, його вподобання, думки, почуття
|
|
Мій рідний сину, бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (В.Крищенко).
|
|
Позначає конкретну особу, до якої спрямоване мовлення, і розраховане на реакцію цієї особи
|
|
Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни (Л. Костенко).
|
|
Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко)
|
| Звертання – це слово (або словосполучення), що називає особу чи уособлений предмет, до яких спрямоване мовлення
|
| Виражається іменником у формі кличного відмінка
|
| Називає не активного діяча, а особу, до якої звертаються з мовленням
|
| Вимовляється із кличною інтонацією
|
| У реченнях із звертанням дієслово-присудок вживається у другій особі однини чи множини, але не пов’язується із звертанням двобічним зв’язком
|
| У реченні займає будь-яку позицію
|
| Не відповідає на питання, не є членом речення, але входить до змісту і його будови
|
| За будовою звертання бувають
|
| За значенням звертання бувають
|
2015-06-26
319
6413
6218