З В Е Р Т А Н Н Я
| Такі речення нерозчленовано відтворюють якусь думку і характеризуються звертальною (а не звертально-спонукальною) інтонацією. Речення-звертання стосується висловленого в цілому й не входить до складу окремого речення. Речення-звертання завжди міститься на початку висловлення і відрізняється від звертання більшою самостійністю та комунікативним навантаженням.
Залежно від контексту речення-звертання можуть передавати захоплення, відчай, гнів, радість, прохання, заклик, заборону, пересторогу тощо: Світе тихий, краю милий, моя Україно!За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш? (Т.Шевченко); Гей, ти, муко, моя свята, часе кривавий!Убієнним синам твоїм… всім їм осанна! (Є.Плужник); Ось воно, його довгожданне щастя, стоїть перед ним… – Югино! – задихаючись, дивиться на задумане обличчя і нічого від хвилювання не може сказати (М.Стельмах).
|
| Звертання, незалежні від змісту висловлювання
|
| Звертання, які водночас називають дійову особу в реченні
|
| Приймай мене, мій ярий світе,в свою журу чи благодать, щоб разом плакать і радіти і все, що буде, розділять (В.Крищенко).
|
| Вони вживаються в односкладних означено-особових реченнях
|
| Гей, ти, степ широколанний, мій килиме срібнотканний! Розпростерся ти широко, що не скине й орле око твоє займище безкрає! (І.Манжура)
|
| Конкретизують підмети, виражені особовими займенниками ти або ви в називному відмінку
|
| Я про тебе, о калино, пісню склав оцю дзвінку (В.Сосюра).
|
| Понад руїною – над Україною годі, братове, годі ридати, вільну державу, сильну державу треба нарешті нам збудувати (В.Лігостов).
|
| За функціями звертання бувають
|
| Звертання, які уточнюють значення особових
і присвійних займенників
|
| Конкретизують додатки, виражені особовими займенниками ти або ви у формі непрямих відмінків
|
| Люду мій бідний, окрадений люду! Що у твоїх я бачив очах, того вже й до віку свого не забуду! (М.Вороний)
|
| Конкретизують означення, виражені присвійнимизайменниками у формі будь-якого відмінка, роду і числа
|
2015-06-26
356
