Принципи побудови тарифів (тарифної політики)

1. Забезпечення платоспроможності та рентабельності страхових опера­цій. Це загальний принцип ціноутворення на ринку, і страхування як вид комер­ційної діяльності в цьому випадку не виняток. Тому страхові тарифи повинні будуватися в такий спосіб, щоб надходження страхових платежів постійно по­кривало видатки страховика і забезпечувало перевищення доходів над витрата­ми (прибуток страховика).

2. Еквівалентність страхових відносин сторін. Це означає, що тариф пови­нен максимально відповідати ймовірному збитку. Тим самим забезпечується зворотність засобів страхового фонду за тарифний період тієї сукупності стра­хувальників, для яких розраховувалися страхові тарифи. Принцип еквівалент­ності відповідає перерозподільній сутності страхування.

3. Доступність страхових тарифів для широкого кола страхувальників.

Надмірно високі тарифні ставки стають гальмом на шляху розвитку страхуван­ня. Страхові платежі повинні складати таку частину доходу (за обов'язковими видами витрат) страхувальника, що не є для нього обтяжною, інакше страхустати невигідним для них. Доступність тарифних ставок безпосе­редньо залежить від кількості страхувальників і застрахованих об'єктів: чим більше страхувальників і застрахованих об'єктів, тим нижче за інших рівних умов страховий тариф.

4. Стабільність розмірів страхових тарифів протягом тривалого часу.

Якщо тарифні ставки залишаються незмінними протягом багатьох років, у страхувальників зміцнюється впевненість у надійності страховика. Однак у су­часних умовах дотримуватися цього принципу надзвичайно складно, його варто розглядати як ідеал, до якого повинна прагнути страхова компанія.

5. Розширення обсягу страхової відповідальності, якщо це дозволяють діючі тарифні ставки. Дотримання цього принципу є пріоритетним у діяльності страховика, оскільки чим ширший обсяг страхової відповідальності, тим стра­хування більше відповідає потребам страхувальника. Розширення обсягу (збі­льшення кількості застрахованих ризиків) можливе, як правило, лише за умови зниження збитковості та незмінності тарифів.

Зазначені принципи вимагають свого організаційного удосконалення, оптимізації проведення розрахунків, їх раціоналізації, інформаційного забезпечення, підвищення професійного рівня працівників.

Досить суттєвим для ефективного використання визначених страхових тарифів є їх диференціація в залежності від видів та форм страхування, ступеню ризику, територіального місцезнаходження об’єктів страхування тощо.