Формат книжкової полоси. Поля

Визначаючи формат для книги, обов’язково враховують те, яким при цьому буде формат книжкової смуги – тобто розмір друкованого матеріалу на сторінці. Згідно традиції, бажано, щоб формат книжкової полоси був геометрично близьким формату сторінки книги – при цьому досягається найбільш очевидний композиційний зв'язок. Разом з тим книжкова смуга може бути більша чи менша. Також, традиційно, смуги набору розміщуються не по середині сторінки, а зміщуються до корінця і догори, підкреслюючи єдність книжкового розвороту, та оптичний центр.

За нормами, на окремі види видань, при всіх форматах можливі три варіанти розмірів книжкової полоси. Перший варіант — найбільший формат книжкової смуги (економічний) — призначений для книг, розрахованих на короткий строк використання. Другий варіант – середній формат (нормальний) – використовується для підручників, а також художньої і науково-популярної літератури. Третій варіант – порівняно менший формат смуги (покращений) – використовується для книг, розрахованих для довготривалого використання, в т.ч для збірок творів.

Допускаються варіанти розмірів за одним із трьох основних, а також індивідуальні варіанти, але із збереженням коефіцієнта використання паперу.

Поля на сторінках книги мають важливе значення. На них відпочиває око під час читання, вони запобігають текст від пошкоджень, надають сторінці завершеного вигляду. Занадто вузькі поля погано виконують свої функції, тому у книгах тривалого використання ширина полів має бути ширшою (проте при розширенні полів варто враховувати збільшення собівартості видання). Поля диференціюються за розташуванням – найвужче – корінцеве, дещо ширше – верхнє, ще ширше зовнішнє і найширше – нижнє (ці параметри посилюють композиційну єдність і збільшують термін користування книгою).

В деяких виданнях частина ілюстрацій, заголовки, підписи до ілюстрацій тощо виносяться в окрему колонку, яка на різних сторінках заповнюється неоднаково. В таких виданнях формат полоси, включно з додатковою колонкою, може бути і ширшим.

Зустрічаються книги, в яких на обох сторінках розвороту ліве поле ширше (або вужче) правого, або нижнє вужче верхнього і т.д. В одних випадках це зроблено для того, щоб кожна сторінка книги, у відповідності з характером розміщеного в ній матеріалу, виглядала як окрема одиниця (а не як частина книжкового розвороту); в інших - щоб чіткіше виділити текстову полосу розвороту від іншої – ілюстративної; також, це робиться для того, щоб підкреслити своєрідність форми літературного твору.