Грецька національна революція (1821–1829)

1. Грецькі землі наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Іонічна республіка

2. Початок і хід революції

3. Політика великих європейських держав у грецькому питанні

4. Утворення незалежної грецької держави

***

● Арш Г.Л. “Дело Голатиса” (неопубликованные документы к истории “Филики Этерия”) // Междунароные отношения на Балканах. Москва, 1974.

● Арш Г.Л. “Записка о нынешнем состоянии греков” (1811 г.) И.Каподистрии // Славяно-балканские исследования. Москва, 1972.

●Балканские народы и европейские правительства в XVIII – начале XX в. (Документы и исследования). Москва, 1982.

●Хрестоматия по новой истории. В 3-х т. / Под ред. А.А.Губера и А.В.Ефимова. Москва, 1965. Т.2.

***

● Арш Г.Л. Албания и Эпир в конце XVIII – начале XIX в. (Западнобалканские пашалыки Османской империи). Москва, 1963.

● Арш Г.Л. И.Каподистрия и греческое национальное движение (1809–1822 гг.) // Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время. Москва, 1974.

● Арш Г.Л. Каподистрия и греческое национально-освободительное движение. 1809–1822. Москва, 1976.

● Арш Г.Л. Тайное общество “Филики Этерия”. Из истории борьбы Греции за свержение османского ига. Москва, 1965.

● Арш Г.Л. Этеристское движение в России. Освободительная борьба греческого народа в начале XIX в. и русско-греческие связи. Москва, 1970.

● Белох Ю. История Греции. В 2-х т. Москва, 1905. Т.2.

● Боджолян М.Т. Реформы 20–70-х гг. XIX в. в Османской империи. Ереван, 1984.

● Виноградов В.Н. Великобритания и Балканы: от Венского конгресса до Крымской войны. Москва, 1985.

● Грачев В.П. Балканские владения Османской империи на рубеже XVIII–XIX вв. (Внутреннее положение, предпосылки национально-освободительных движений). Москва, 1980.

● Достян И.С. Русская общественная мысль и балканские народы: От Радищева до декабристов. Москва, 1980.*

● Йовва И.Ф. Южные декабристы и греческое национально-освободительное движение. Кишинев, 1963.

● Лулес Д. Образование Греческого государства и Россия // Советское славяноведение. (Москва). 1980. № 3.

● Манчев К. История на балканските народи (ХІХ–ХХ в.). София, 1999.*

●Международные отношения на Балканах. 1815–1830 / Отв. ред. В.Н.Виноградов. Москва, 1983.

● Миллер А.Ф. Мустафа паша Байрактар. Оттоманская империя в начале 19-го в. Москва; Ленинград, 1947.

●Политические, общественные и культурные связи народов СССР и Греции (XIX–XX вв.) / Отв. ред. Г.Л.Арш. Москва, 1989.

● Райк А.Н. Записка об убиении Каподистрии. [Без вых. дан.].

● Сидорченко Л.В. Байрон и национально-освободительное движение на Балканах. Ленинград, 1977.

● Станиславская А.М. Россия и Греция в конце XVIII – начале XIX века. Политика России в Ионической республике. 1798–1807 гг. Москва, 1976.

● Станиславская А.М. Россия и конституция 1803 г. Республики Семи Соединенных Островов // Международные отношения на Балканах. Москва, 1974.

●Формирование национальных независимых государств на Балканах (конец XVIII – 70-е годы XIX в.). Москва, 1986.

●Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время. Сб. статей / Отв. ред. Ю.А.Писарев. Москва, 1974.

● Шпаро О.Б. Освобождение Греции и Россия (1821–1829). Москва, 1965.

● Miller W. The Ottoman Empire. 1801–1913. Cambridge, 1913.

●A Short History of Greece From Early Times to 1964. Cambridge, 1965.

***

Рубіж ХVІІІ–ХІХ ст. позначився швидким зростанням грецького національно-визвольного руху. Іонічна республіка, яка виникла під впливом зовнішніх чинників, сербське повстання сприяли пропаганді національних ідей, створенню таємних патріотичних товариств і об’єднань. Особливо помітну діяльність розгорнуло таємне товариство “Союз друзів”. Створене у 1814 р. в Одесі, воно швидко поширило свою діяльність на територію самої Греції.

На початку 1821 р. всенародне повстання охопило цілу країну. За таких умов грецькі Національні збори проголосили незалежність країни і прийняли конституцію. Султанський уряд жорстоко придушував національні виступи греків, але виявився неспроможним протистояти їм власними силами. За таких умов він звернувся по допомогу до свого могутнього єгипетського васала.

Визвольна війна греків проти османського панування знайшла значний відгомін і підтримку серед прогресивної громадськості Європи. У багатьох країнах финикли комітети філеллінів – друзів Греції. Безпосередню участь у національно-визвольній грецькій боротьбі брали волонтери з німецьких держав, Франції, Англії та інших країн. Серед волонтерів був й визначний англійський поет Д.Байрон.

Грецький національно-визвольний рух греків підтримали Австрія, Англія, Росія, Франція, які поставили перед Портою вимогу надати Греції автономію. Це й обумовило позитивний результат руху: формально повна незалежність Греції була визнана великими європейськими державами Лондонським протоколом 1830 р.

Під час семінарського заняття студенти повинні вільно орієнтуватися у таких питаннях:

●грецькі землі у складі Османської імперії: територія і політичний устрій;

●господарський розвиток на грецькій території і його особливості;

●становище грецької православної церкви;

●фанаріоти в системі османського управління;

●клефти – грецькі гайдуки;

●турецька система арматольної варти;

●поширення просвітницьких ідей у Греції;

●похід повстанського загону О.Іпсіланті та його значення для дальшого розвитку національно-визвольної боротьби греків;

●проголошення грецькими Національними зборами незалежності країни у 1822 р.;

●грецьке питання у зовнішній політиці Австрії, Англії, Росії і Франції;

●англо-російсько-французька конвенція (Лондонська) 1827 р.;