Графічна частина випускного проекту

Виконується на 6-9 планшетах розміром 800х800 мм, на яких зображаються:

- виконаний у лінійній графіки фасад обраного об’єкту;

- ситуаційний план (масштаб 1:200);

- генеральний план необхідного для виконання поверху;

- плани підлоги приміщень із показом розміщення меблів та іншого обладнання (масштаб 1:50 - 1:100);

- плани стель приміщень (масштаб 1:100 - 1:50);

- архітектурні розрізи та розгортки стін приміщень (масштаб 1:50 – 1:25);

- перспективи та фрагменти інтер’єрів (не менше двох);

- конструктивні вузли та деталі (масштаб 1:10 1:5);

- макет (або фрагмент) роботи в матеріалі (масштаб 1:10, 1:20).

Графічне виконання проекту повинно відповідати вимогам нормативних документів (в першу чергу ГОСТ 21.107-78). Вибір техніки графічного виконання повинен відповідати задуму роботи і найбільш повно розкривати її художні якості.

На планах підлог повинні бути показані:

- зовнішні та внутрішні стіни;

- перегородки і колони, якщо вони є;

- віконні і двірні отвори, відчиняння дверей;

- нанесені і промарковані розпланувальні вісі;

- поставлені необхідні розміри в міліметрах;

- меблі, необхідне за призначенням обладнання;

- санітарно-технічне обладнання.

На планах стель показують:

- вентиляційне обладнання;

- відкриті несучі конструкції покриття і перекриття.

На архітектурних розрізах позначають:

- стіни і перегородки з віконними і дверними отворами;

- конструкції покриття і перекриття у габаритних абрисах без

детального показу елементів конструкцій.

На розрізах з урахуванням ліній розрізу обов’язково показують:

- розташовані в приміщеннях меблі;

- світильники;

- інженерне та інше обладнання.

На розгортках повинні бути зображені:

- габаритні схеми внутрішніх поверхонь стін і перегородок, а також

- меблі і обладнання, яке безпосередньо примикає до них.

На розрізах і розгортках проставляють:

- горизонтальні розміри приміщень з прив’язкою до

розпланувальних осей;

- вертикальні розміри в міліметрах.

На розрізах обов’язково наносять також висотні позначки основних елементів розрізу в метрах.

Плани, розрізи і розгортки виконуються в кольорі. Розсічені конструкції стін, перегородок, покриття та перекриття заливаються умовно темно-сірою, чорною фарбою, або обводяться потовщеною лінією.

При виборі точки зору або способу побудови перспектив передбачають найбільш повний і ефектний показ інтер’єру. Перспективи обов’язково виконуються в кольорі в техніки ручної або комп’ютерної графіки. Вони повинні найбільш повно відображати творчий задум і творчі можливості студента-випускника.

При розробці конструктивних вузлів і деталей необхідно суворо дотримуватись нормативних вимог, які пред’являються до розроблюваних креслень.

СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО ПРОЕКТУ

Повинна мати такі розділи:

· вступ;

· загальна частина;

· концепція рішення проекту;

· об’ємно-планувальне та архітектурно-художнє рішення;

· архітектурно-конструктивне рішення;

· обладнання інтер’єрів (предметне наповнення);

· обробні і оздоблювальні матеріали;

· штучне освітлення, декоративне оформлення;

· список використаної літератури;

· додаток (аналоги та пошукові рішення).

На титульному листі записки у верхній його частині вказується назва міністерства, якому підпорядковується ВНЗ, а також його повна назва. В середній частині листа пишеться назва проекту, курс, факультет, прізвище та ініціали студента-виконавця проекту, а також прізвище та ініціали керівників і консультантів проекту. Знизу листа вказується рік виконання проекту.

У вступному розділі записки обґрунтовується актуальність розробки проекту на задану тему.

В загальній частині записки надається стисла характеристика об’єкту проектування, вказуються вихідні дані і матеріали, на основі яких розроблювався проект, а також основні нормативні документи, якими користувався студент при виконанні проекту.

Концепція рішення проекту. В концепції відображається існуюча архітектурна ситуація, визначається стиль будівлі, інтер’єри якої підлягають розробці в даному проекту, а також розглядається конструктивна схема споруди та використані будівельні матеріали. В концепції висвітлюється задум автора, можливі планувальні, образні та колірні рішення інтер’єрів та пропонуються засоби втілення авторської ідеї.

В розділі архітектурно-планувальне та архітектурно-художнє рішення дається опис об’ємно-планувального рішення всієї будівлі і архітектурно-планувальне рішення приміщень, інтер’єри яких розроблені в проекті. Дається також характеристика задуманого образного архітектурно-художнього рішення інтер’єрів.

В розділі архітектурно-конструктивне рішення вказується конструктивний тип будівлі, описується його конструктивна структура. Окремо дається характеристика і опис архітектурно-будівельних конструкцій, які формують інтер’єри.

В розділі обладнання інтер’єрів наводяться перелік і опис всіх видів обладнання запропонованих інтер’єрів: функціонального (в тому числі вбудованого), експозиційного, меблів усіх типів, а також інженерного обладнання, дається характеристика обладнання з точки зору його ролі у формуванні архітектурно-художнього образу інтер’єрів.

В розділі обробні і оздоблювальні матеріали обґрунтовуються рекомендації вибору засобів і форм архітектурно-художнього благоустрою приміщень, а також описуються запроектовані елементи благоустрою, озеленення та декоративного оформлення інтер’єрів. Крім того, надається таблиця використаних (або запропонованих) оздоблювальних матеріалів із наданням необхідного кольору.

Список використаної літератури складається студентами з урахуванням рекомендацій керівника і консультантів щодо літератури, яку необхідно опанувати в процесі роботи над дипломним проектом. В списку літератури обов’язково повинна бути вказана відповідна нормативна література.

В додатку до записки вміщуються малюнки і ксерокопії аналогів, а також пошукові ескізи до проекту. Ескізи до пояснювальній записки надаються лише ті, які затвердив керівник дипломної роботи.

ЗАХИСТ ВИПУСКНОГО ПРОЕКТУ

Захист випускного проекту здійснюється перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК), яка за наказом ректора щорічно створюється з числа професорів і доцентів випускаючої кафедри.

ДЕК за результатами захисту студентом випускного проекту приймає рішення про присудження йому кваліфікації «бакалавр» по відповідному професійному напряму підготовки. ДЕК розробляє також пропозиції щодо вдосконалення підготовки бакалаврів, а також надає рекомендації на продовження підготовки студента по освітньо-професійній програмі «спеціаліст» та «магістр».

Захист випускного проекту здійснюється на відкритому засіданні комісії (ДЕК), при участі не менше половини її членів і обов’язковій присутності голови комісії. Засідання комісії оформлюється відповідним протоколом, Тривалість захисту проекту, як правило, не повинна перевищувати 30 хвилин. Для розкриття змісту проекту студенту надається 7-15 хвилин. Результати захисту проекту «відмінно», «добре», «задовільно». Рішення комісії по оцінці проекту і про присудження студенту кваліфікації «бакалавр» приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням. У випадку, якщо захист не відповідає вимогам рівня атестації, комісія приймає рішення про не атестацію студента, про що робиться запис в протоколі засідання. Студент, який одержав незадовільну оцінку по захисту проекту, відраховується з ВНЗу. Йому надається академічна довідка встановленого зразку.

Результати захисту дипломних проектів доводяться до студентів в день їх захисту та засідання комісії ДЕК. ЇЇ голова складає звіт, який в тижневий строк подається на затвердження проректору з навчальної роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 21.107-78 Система проектной документации для строительства. Общие правила оформления чертежей и текстовых документов. – М.: Госстрой СССР, 1979.

2. ГОСТ 21.507-81 Система проектной документации для строительства. Интерьеры. Рабочие чертежи. – М.: Госстрой СССР, 1982.

3. СНиП 2-4279 Природное и искусственное освещение.

4. СНиП 11-Л-2-72 Общественные здания и сооружения. Нормы проектирования. Общая часть.

5. СНиП П-4-79 Естественное освещение и искусственное

6. Методичний фонд курсових та дипломних проектів кафедри «ІО».

7. Методичні рекомендації до курсового проекту дисципліни

«Проектування» / 8 семестр/.
8. Баннова І.М., Мазур М.І., Параска Г.Б. Системний підхід до художнього

проектування творів дизайну / І.М. Баннова, М.І. Мазур, Г.Б. Параска //

Збірник наукових праць КНУТД. Доповіді другої Кримської науково –

практичної конференції «Геометричне та комп’ютерне моделювання,

екологія, дизайн.» SED-05, м.Сімферополь, 2005. – С.310-314.

9. Бойчук А.В., Даниленко В.Я. Харьковская школа дизайна [Методические

материалы. Дизайн-образование]. – М.: ВНИИТЭ, 1990

10. Бондаренко В.В. Композиционные особенности декоративной керамики

в архитектуре общественных зданий. // Вісник ХДАДМ.- Х., 2006. - № 6.

- С.21-26.

11. Бондаренко І.В. Фактурні поверхні як засіб художньої виразності в

дизайні сучасних магазинів. // Вісник ХДАДМ.- Х., 2007. - № 2. - С.15-20.

12. Воробьев В.А., Колокольников В.С. Стройматериалы: [уч.пособие]. –

Москва.:Высшая школа, 1956. - С.37-53.

13. Воронцов В.М., Немец И.И. Стекло и керамика в архитектуре: [уч.пособ.]

/В.М. Воронцов, И.И. Немец.- Белгород: Изд-во БГТУ, 2010. – 106с.

14. Гайворонский Е.А. Методика композиционно-художественного

моделирования образа архитектурных объектов. // Вісник Донбаської

національної академії будівництва і архітектури. – Донбасс, 2008. - №6. –

С.17-19.

15. Голубева О. Л. Основы композиции: [учеб. пособие] - 2-е изд. - М.:Изд.

дом «Искусство», 2004. - 120 с: илл.

16. Даниленко В.Я. Дизайн: [підручник]/ В.Я. Даниленко. – Xарків: –

ХДАДМ, 2003. – 320с.

17. Иконников А.В., Степанов Г.П. Основы архитектурной композиции:

[учебное пособие] / А.В. Иконников, Г.П. Степанов. - М.: Искусство,

1971. — 224 с.

18. Максимов С.В., Комохов П.Г., Зверев В.Б. Материалыдля

конструирования защитных покрытий. [учеб. пособие]. / под ред.

С.В.Максимова /. – М.: Изд-во АСВ, 2000. -180с.

19. Медведев В. Ю. Сущность дизайна: теоретические основы дизайна: [учеб.

пособие]. / В.Ю. Медведев.— 3_е изд., испр. и доп. - СПб.: СПГУТД,

2009.—110 с.

20. Медведев В. Ю. Стиль и мода в дизайне: Уч. пособ. – СПб.: СПГУТД,

2002.– 146 с.

21. Медведев В.Ю. Принципы и критерии эстетической оценки промыш-­

ленных изделий - произведений дизайна: [учебное пособие для вузов] /

В.Ю. Медведев. – СПб: СПГУТД. – 1997.