Самостійна робота 1

Основні напрями роботи психолога з дітьми дошкільного віку.

Напишіть психологічне заключення (з рекомендаціями) на предмет виявлення готовності дитини до навчання в школі.

Оформлення: Друковані (або від руки РОЗБІРЛИВО) аркуші формату А-4 шрифт Times New Roman − 14, інтервал 1,5, поля: ліве 20 мм, праве − 10 мм, верхнє та нижє − 10 мм. У верхньому рядку титульного аркуша зазначте: Самостійна робота студента з теми: Основні напрями роботи психолога з дітьми дошкільного віку.; ПІпБ студента шифр групи та спеціальність, на цій же сторінці починається текст роботи.

До вас на консультацію звернулися батьки з питаннями. Надайте психологічно обґрунтовані відповіді.

1. ПИТАННЯ: Якщо я безпосередньо приймаю дитину, чи означає це, що я не повинна ніколи на неї сердитися?

2. ПИТАННЯ: Чи не розбалую я дитини цими постійними заняттями разом? Звикне все перекладати на мене.

3. ПИТАННЯ: Що робити, якщо мені ніколи займатися з дитиною?

4. ПИТАННЯ: А якщо дитина і сама не робить, і мою допомогу не приймає?

5. ПИТАННЯ: А якщо, не дивлячись на всі мої страждання, нічого не виходить: він (вона) як і раніше нічого не хоче, нічого не робить, з нами воює, та і ми не витримуємо?

6. ПИТАННЯ: Хіба завжди потрібно допомагати дитині справою? Зі свого досвіду знаю, як важливо, щоб іноді хтось просто посидів поряд, послухав.

7. ПИТАННЯ: Чи завжди потрібно активно слухати дитину? Ось, наприклад, вчора син прийшов додому в порваних брюках. Йому хоч би що, а я у відчаї: де тепер їх дістанеш! Невже і тут його треба було активно слухати?

8. ПИТАННЯ: Чи обов'язково, слухаючи дитину, відгукуватися розгорненими фразами?

9. ПИТАННЯ: А як слухати дитину, якщо немає часу? Як перервати її?

10. ПИТАННЯ: Що, так вже й ніколи не можна ставити питання, давати поради і так далі?

11. ПИТАННЯ: А що коли дитина наполегливо вимагає неможливого, і при цьому плаче або дуже засмучена? Адже слухання тут не допоможе.

12. ПИТАННЯ: А якщо «Я-повідомлення» не діє? Вчора, наприклад, син зібрався гуляти пізно увечері, я йому говорю: «Я турбуюся, що надто пізно», - а він все одно пішов.

13. ПИТАННЯ: Як посилати «Я-повідомлення», якщо я дуже сердита або розгнівана на дитину?

14. ПИТАННЯ: У нас часто буває так: на мої слова «Я хвилююся» син відповідає: «А ти не переживай, я ж спокійний». Останнім часом почав говорити (начувся десь!): «Твоє хвилювання — це твоя проблема!» Як бути?».

15. ПИТАННЯ: Як почати застосовувати конструктивний спосіб, якщо ніколи нічого подібного в сім'ї не робили?

16. ПИТАННЯ: Чи не страждає батьківський авторитет?

17. ПИТАННЯ: Чи не дуже багато часу вимагає процес конструктивного вирішення конфлікту?

18. ПИТАННЯ: Як бути, якщо не вдасться знайти рішення, яке влаштовувало б всіх?

19. ПИТАННЯ: Як бути, якщо дитині загрожує небезпека, а вона наполягає на своєму; що, і тут потрібно шукати сумісне рішення?

20. ПИТАННЯ: А як поводитися, якщо конфлікт розгорівся між дітьми?

& Відпрацьовування технік психологічного консультування з майбутніми психологами. На прикладі роботи Ю. Б. Гіппенрейтер «Спілкуватися з дитиною. Як?» // Практична психологія та соціальна робота. — 2009. — №5. — С.7-13