Урахування інфляції при оцінці проектів

Інфляція – це процес знецінення грошей, що, звичайно, супроводжується підвищенням загального рівня цін в економіці країни і падінням їх купівельної спроможності. Причини інфляції різноманітні, але найвищий свій прояв вона має в країнах із нестабільною економікою, розладнаною і слабкою фінансовою системою. Частіше інфляція є результатом зменшення в обігу товарної маси, додаткового випуску грошей, сповільнення обігу грошей.

Залежно від темпів розвитку розрізняються окремі види інфляції:

- повзуча інфляція – коли реальне підвищення цін відносно невисоке (3 – 4% за рік) і наслідки її мало відчутні;

- відкрита інфляція – коли реальне підвищення цін становить 5 – 10% за рік, а її ознаки і наслідки мають помітно виражений характер;

- галопуюча інфляція (гіперінфляція) – коли реальне підвищення цін за рік становить 20-50% і більше, що призводить до значного порушення економічної рівноваги і може викликати в економіці передкризовий чи кризовий стан.

Механізм розвитку інфляції можна представити такою ситуацією. Внаслідок подорожчання окремих ресурсів (наприклад, сировини, енергоносіїв, що поставляються по імпорту), собівартість виробництва продукції підвищується, а виробники, за незмінної величини наявних обігових коштів, не в змозі здійснювати придбання ресурсів у попередньому обсязі і змушені скорочувати випуск товарів. Така позиція має назву «інфляції витрат». В результаті попит на продукцію на ринку зростає і виникає так звана «інфляція попиту». Водночас, виробники, прагнучи компенсувати додаткові витрати. підвищують ціну на продукцію. У зв’язку з цим знижується купівельна спроможність і життєвий рівень населення, що в подальшому викликає ріст заробітної плати працівників. Останнє, як правило, супроводжується емісією грошей. При більших витратах виробництва (тепер вже внаслідок росту заробітної плати) собівартість продукції знову підвищується і знову порушується співвідношення між попитом і пропозицією, масою товарів і грошовою масою в обігу. Настає черговий виток інфляції.

У наведеному прикладі інфляція викликається подорожчанням ресурсів і підвищенням заробітної плати. В реальній дійсності вона породжується багатьма факторами, які можуть діяти у різному поєднанні, важливішими із них, крім зазначених, виступають:

- дефіцит державного бюджету, від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу;

- монополізм об’єднань, корпорацій тощо у виробництві окремих видів продукції (особливо стратегічних) і наданні послуг;

- значні довгострокові капітальні вкладення, обсяги яких перевищують можливості економіки;

- невиправдано занижений курс національної валюти порівняно із іноземною вільноконвертованою.

«Інфляційна спіраль» може викликати як позитивні, так і негативні наслідки для виробника (інвестора).

В умовах інфляції виробнику стає вигідним мати більші виробничі запаси і кредиторську заборгованість, і невигідним – розширювати запаси готової продукції та дебіторську заборгованість. Тут спрацьовує правило: «сьогоднішні гроші дорожчі, ніж завтрашні».

Від інфляції можна виграти і тоді, коли гроші взято у кредит без умови, що відсоток на нього не буде індексуватись з урахуванням інфляції.

Випадком негативного впливу інфляції на результати діяльності є невідповідність амортизаційних відрахувань зростаючому рівню цін. З одного боку, періодично здійснювана переоцінка основних засобів не адекватно відображує темп інфляції (вона завжди проводиться із деяким запізненням). Через це накопичені на реновацію за певний період кошти виявляються недостатніми для заміни зношених засобів. З іншого боку, вказане відносне скорочення амортизаційних відрахувань, які включаються у собівартість продукту, штучно завищує базу для оподаткування прибутку, що зменшує прибуток виробника.

Незважаючи на відмічені позитивні моменти, у більшості випадків виграш для виробників від підвищення цін має запізнілий характер і вплив інфляції на результати їх інвестиційної діяльності розглядається у негативному плані. Тому інфляція є важливішим фактором інвестиційного клімату, що і зумовлює необхідність її урахування при оцінці інвестиційних проектів.

Показниками інфляції є індекс цін (), зміна яких викликана інфляцією, та темп інфляції (). Індекс цін для групи товарів, послуг можна встановити за формулою агрегатного індексу

, (2.6)

де – кількість товару, послуг звітного періоду;

і – ціни товарів, послуг базисного і звітного періодів.

Темп інфляції визначається

. (2.7)

Зпрогнозувавши темпи інфляції, індекс цін можна розрахувати так:

. (2.8)

На основі останньої залежності визначають прогнозні (поточні) ціни придбання ресурсів та продажу продукції на рік t періоду планування:

, (2.9)

де – прогнозна ціна;

– ціна базисного року;

– середньорічний індекс ціни відповідного року;

– порядковий номер року.

Показники інфляції можуть розроблятись як по випущеній продукції на продаж, так і по ресурсах. Для зручності аналізу проектів доцільно визначати середньозважені показники інфляції збуту, основних засобів, постійних витрат, змінних витрат, у тому числі заробітної плати.

Середній темп інфляції по продукції і ресурсах в цілому приймають за зміною роздрібних цін на споживчі товари.

Існують різні способи врахування інфляції при оцінці інвестиційних проектів. Один із них базується на корекції витрат і надходжень з урахуванням росту цін та наступному дисконтуванні майбутніх грошових потоків за допомогою номінального коефіцієнта дисконтування. Оскільки інфляція впливає на рівень відсоткової ставки, то розрізняють реальну і номінальну ставки.

Реальна відсоткова ставка – це ставка, за якої відбувається збільшення реальної вартості чи величини грошового капіталу в часі. Звичайно така ставка на певний момент визначається фінансовим ринком. Номінальна відсотковаставка – це ставка, скоректована на темп інфляції в певному періоді. Чим вищий темп інфляції, тим більшою буде різниця між реальною і номінальною відсотковою ставкою.

Відповідно до цього розрізняють реальні і номінальні грошові потоки. Реальні грошові потоки в проектах визначаються за незмінними (постійними) цінами, а номінальні – за прогнозними цінами, що враховують інфляцію.

Розрахунок номінальної відсоткової ставки ()за методикою нарахування складних відсотків проводиться так:

, (2.10)

де і – реальна відсоткова ставка та річний темп інфляції.

Виходячи із цього, номінальний коефіцієнт дисконтування () буде визначатись

, (2.10)

Відсоткова ставка може завчасно враховувати темп інфляції. Тоді реальна відсоткова ставка визначатиметься:

, (2.12)

а реальний коефіцієнт дисконтування () становитиме:

. (2.13)

При дисконтуванні грошових потоків потрібно дотримуватись правила: реальному грошовому потоку має відповідати реальний коефіцієнт дисконтування, а номінальному грошовому потоку – номінальний коефіцієнт дисконтування.

Виходячи із зазначених залежностей показників інфляції, розрахунки по корекції грошових потоків, визначених за постійними цінами, проводять за кроками:

перший крок – визначають номінальні витрати і надходження, використовуючи індекси цін на ресурси (витрати) і збут;

другий крок – розраховують номінальні грошові потоки;

третій крок – номінальні грошові потоки дисконтують за номінальним коефіцієнтом дисконтування.

У наступному аналіз грошових потоків і ефективності проекту проводять у загальному порядку.

Приклад. Підприємство планує побудувати цех з переробки сільськогосподарської продукції вартістю 1200 тис. грн. Період освоєння інвестицій – один рік, термін використання обладнання до повного його зносу – шість років.

Обчислені за постійними цінами щорічні доходи і витрати мають такі величини: надходження від продаж – 1600 тис. грн, пряма заробітна плата з нарахуваннями – 160 тис. грн інші змінні витрати – 610 тис. грн, постійні витрати – 330 тис. гривень.

При експлуатації проекту середньорічні темпи інфляції становитимуть: по збуту 10 %, по прямій заробітній платі – 5 %, по інших змінних витратах – 15 %, по постійних витратах – 9 %. Середньорічний темп інфляції споживчих товарів становитиме 12 %, реальна відсоткова ставка дорівнює 15 відсотків.

Визначити теперішню вартість майбутніх грошових потоків і цінність проекту.

Для спрощення розрахунків податки і ліквідаційну вартість основних засобів не будемо враховувати.

Порядок рішення задачі відображено в табл. 2.3.

Подібні розрахунки виконуються у тих випадках, коли темпи інфляції грошових надходжень і витрат приймаються різними. Якщо ж передбачається, що доходи і витрати внаслідок інфляції зростатимуть однаковими темпами, відповідно до індексу роздрібних цін на споживчі товари, а розрахунки майбутніх грошових потоків виконані за постійними цінами, то визначення теперішньої вартості проводиться виходячи із реальної відсоткової ставки. Врахування інфляції при оцінці таких проектів можна проводити на стадії аналізу ризиків.