double arrow

Неустойка та її види


Неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума або інше майно, яке боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання свого зобов'язання.

За походженням слово "неустойка" вважається старослов'янським. "Стояти" - означало стояти на своєму слові, виконувати свою обіцянку. Той, хто "не встояв" і тим самим порушив чуже право мав сплати певну суму - неустойку.

Неустойка, невипадково, є одним із найпоширеніших видів забезпечення виконання зобов'язання, оскільки, по-перше, підстави стягнення неустойки та її розмір, як правило, визначають самі сторони, а по-друге, для її стягнення немає необхідності доводити наявність збитків, достатньо самого факту порушення договору.

Неустойка може бути встановлена у твердій сумі, у відсотках до суми всього невиконаного зобов'язання або до його частини, у формі додаткового платежу.

За підставами встановлення розрізняють неустойку:

- законну тобто безпосередньо передбачену в конкретному нормативному акті;

- договірну тобто таку, умови стягнення і розмір якої визначили самі сторони при укладанні договору. Якщо законом передбачений розмір неустойки, умови, а іноді й порядок її стягнення, то ці вимоги є імперативними, і сторони не можуть зменшувати розмір неустойки чи відмовлятися від її стягнення. Законодавець інколи визначає вищу і нижчу межу неустойки.




Якщо неустойка встановлюється в договірному порядку, то угода про неустойку має бути оформлена письмово, оскільки порушення письмової форми у даному випадку спричиняє недійсність угоди щодо неустойки, про це прямо зазначається у ЦК Україні.

Пеня може поєднуватись із штрафом.

Неустойка - досить гнучка санкція і законодавець або самі сторони безпосередньо визначають, який саме вид неустойки може захистити їхні інтереси при невиконанні контрагентом своїх зобов'язань.

Чинне законодавство передбачає можливість зменшення розміру неустойки у тих випадках, коли неустойка, яка підлягає сплаті, надзвичайно велика в порівнянні зі збитками кредитора.

Неустойка може бути встановлена у твердій сумі, у відсотках до суми всього невиконаного зобов'язання або до його частини, у формі додаткового платежу. Традиційно, різновидом неустойки розглядають штраф і пеню. Штраф, як вид неустойки, обчислюється, як правило, у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання або у твердій сумі і стягується однократно.

Так, наприклад, ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів, якщо хоча б одна зі сторін належить до державного сектора економіки, стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних товарів.



Пеня, як вид неустойки, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Пеня може поєднуватися зі штрафом. Так, скажімо, за перші 30 днів прострочки виконання зобов'язання може стягуватися пеня за кожний день, а потім - штраф.

За підставами встановлення вирізняють неустойку законну, тобто безпосередньо передбачену в конкретному нормативному акті, і договірну, тобто таку, умови стягнення і розмір якої визначили самі сторони при укладанні договору. Якщо законом передбачений розмір неустойки, умови, а іноді й порядок її стягнення, то ці вимоги є імперативними, і сторони не можуть зменшувати розмір неустойки чи відмовлятися від її стягнення.

Якщо неустойка встановлюється у договірному порядку, то домовленість про неустойку має бути оформлена письмово, оскільки порушення письмової форми у даному випадку спричиняє недійсність неустойки, як виду забезпечення виконання зобов'язання.

За співвідношенням до збитків вирізняють чотири види неустойки:

- залікова,

- штрафна,

- альтернативна

- виключна.

Залікова неустойка - найпоширеніший вид неустойки. Кредитор стягує у повному обсязі неустойку в залік збитків, а якщо неустойка не покриває збитків, то стягує і збитки в тій частині, що не покрита заліковою неустойкою. Прикладом залікової неустойки е така, яка традиційно передбачається за порушення строків поставки продукції. Якщо постачальник своєчасно не поставив продукцію, замовник має право стягнути з нього неустойку, а якщо при цьому вона не покриває збитків, то і непокриті неустойкою збитки. Скажімо, постачальник своєчасно не поставив до 1 січня стільці і ялинки. Зрозуміло, що якщо ялинки прийшли через тиждень після



Нового року, неустойка не може покрити понесені збитки, і вони будуть достягуватися.

Штрафна неустойка дає змогу кредиторові стягнути і неустойку, і збитки у повному обсязі. Цей вид неустойки покладає на боржника додаткову відповідальність. Так, при поставці неякісної продукції замовник має право стягнути з постачальника як збитки (вартість забракованої продукції), так і неустойку у вигляді 20 відсотків штрафу від суми забракованої продукції.

Сторони можуть передбачити у договорі й альтернативну неустойку, умови якої надають кредиторові право вибору: вимагати відшкодування заподіяних збитків чи стягувати зазначену в договорі неустойку. На практиці кредитор не завжди може негайно визначити розмір збитків, яких він зазнав унаслідок неналежного виконання договору контрагентом, це перешкоджає йому визначитися у виборі: стягувати неустойку чи збитки? За відсутності збитків, звичайно, є сенс звернутися до неустойки, але якщо збитки настали, то важко швидко визначитися, покриє неустойка збитки чи ні. Саме ця невизначеність і є основною причиною того, що цей вид неустойки надзвичайно рідко застосовується на практиці.

Слід зазначити, що на непопулярність альтернативної неустойки впливає ще й та обставина, що якщо кредитор все ж таки надасть перевагу стягненню збитків, то він не може бути впевненим, що суд задовольнить його позов у повному обсязі, оскільки з аргументами кредитора про розмір збитків суд може і не погодитися.

Виключна неустойка надає змогу кредиторові стягувати з боржника лише неустойку, можливість вимагати відшкодування збитків виключається. Як правило, виключною неустойкою транспортні організації захищаються від претензій своїх клієнтів.

Чинне законодавство передбачає можливість зменшення розміру неустойки у тих випадках, коли неустойка, яка підлягає сплаті, надзвичайно велика в порівнянні зі збитками кредитора. Враховуючи ступінь виконання боржником своїх зобов'язань, майновий стан сторін, інші обставини (вік, стан здоров'я боржника, його майновий стан, необережну вину), суд може зменшити розмір неустойки, але в будь-якому разі її розмір не може бути меншим, ніж сума заподіяних збитків.

У ЦК України зазначено, що "предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно". На нашу думку, товарна неустойка може виконувати свої функції лише у тому випадку, коли вона визначена родовою, подільною річчю. По-перше, кредитор завжди матиме можливість вимагати сплати саме неустойки, оскільки за відсутності у боржника речей, які визначені як неустойка, він матиме можливість їх придбати. По-друге, суд завжди зможе скористатися своїм правом і в виняткових випадках зменшити розмір неустойки. В іншому випадку застосування товарної неустойки буде штучно обмежено.

Неустойка в "умілих руках" може виступати не лише як засіб забезпечення зобов'язання, а й як досить жорстка санкція за його неналежне виконання. Так, згідно з укладеним договором підрядник зобов'язувався за 5575 крб. відремонтувати замовнику катер до 10 травня. Згідно з пунктами 12 і 13 договору при невиконанні робіт в строк за перші 7 днів сплачувалася неустойка у розмірі 540 крб., а далі по 100 крб. з підвищенням за кожний наступний день на 50% у порівнянні з попереднім, тобто 18 травня - 100 крб. неустойки, 19 травня - 150 крб., 20- 225 крб., 21 - 337 крб. 55 коп. і т.д. Порядок обрахування неустойки свідчить про те, що замовник був знайомий з відомою легендою про винагороду, яку призначив собі винахідник шахів - одне зернятко - на одну клітинку дошки, два - на другу, 4 - на третю, 16 на четверту і т.д., тобто розмір неустойки визначався за своєрідною геометричною прогресією. Невміння грати у шахи дорого коштувало підряднику, який допустив прострочку виконання роботи на 20 днів, оскільки розмір неустойки, обрахованої за укладеним договором, склав 18 тис.179 крб.(!), тобто в три з половиною рази перевищив обсяг виконаних робіт. Цікаво, що через 10 днів розмір неустойки становив би майже 1 мільйон карбованців, а ще через 30 днів - досяг би мільярду...







Сейчас читают про: