Консультант

Професійну психологічну консультативну допомогу може надавати спеціаліст-психолог, який сформував необхідні особистісні якості, отримав психологічну освіту і набув павичок ведення консультативної бесіди. В процесі консультативної роботи психолог гарантує клієнту повагу до його особистості та гідності, прав і свобод, безумовну установку на благо клієнта, доброзичливість та безоцінне сприйняття того, про що говорить клієнт, а також, як відзначалось вище, намагається зайняти позицію "поряд".

Консультант повинен уникати подвійних стосунків, що можуть зашкодити його професійній позиції: не можна використовувати професійні стосунки для розв'язання власних проблем, експлуатувати довіру і залежність клієнта. Специфічною нормою є вимога уникати фізичного контакту з клієнтом, особливо якщо це не передбачено технічними чи процедурними маніпуляціями. Варто продовжувати терапевтичні стосунки лише до тих пір,поки очевидно, що клієнт отримує користь, психологічно прогресує. Аморально підтримувати стосунки для отримання фінансової чи іншої вигоди.

психолог-консультант поважає право клієнта самостійно розпорядитись отриманою психологічною інформацією і не несе відповідальності за його подальшу поведінку.

Психолог-консультант гарантує клієнтові анонімність (клієнт може не називати свого імені) та конфіденційність (інформація не підлягає розголошенню). Клієнт сам обирає, яку інформацію і як глибоко хотів би повідомити психологу. Він кожної хвилини має право сказати: „Цю тему обговорювати не будемо". Консультант повинен обов'язково попередити клієнта про те, в яких випадках не зобов'язаний дотримуватися конфіденційності:

1) коли в інформації йдеться про загрозу життю клієнта чи будь-кого з його оточення;

2) в ситуаціях, що мають кримінальний характер;

3) коли психолог може бути притягнутий правоохоронними органами як Свідок.

У всіх інших випадках конфіденційна інформація може бути розголошена лише за попередньо отриманою від клієнта письмовою відмовою від права збереження таємниці згідно з умовами, які вказані письмово. Навіть тоді, коли клієнт просить розголосити якусь інформацію в його ж інтересах (наприклад, допризовник перед військкоматом), психолог може видати довідку клієнту особисто в руки, тобто передати право збереження чи розголошення інформації самій людині. Скористатися конфіденційною інформацією для навчальних чи інших (супервізія, публічний виступ тощо) цілей можна лише при наявності письмової відмови клієнта від права на конфіденційність або при здійсненні певних кроків для захисту його ідентичності.

Доцільно також заздалегідь попереджувати клієнтів про те, що зміни умов, які настають в консультативному процесі, можуть призвести до змін у гарантії конфіденційності. Так, наприклад, при переростанні індивідуального консультування в консультування сім'ї клієнт зобов'язаний розповісти своєму подружжю (чоловіку, дружині), дітям про специфічні моменти, що обговорювалися, і можуть стосуватися їх інтересів.

Психолог не повинен відмовляти в професійній допомозі, а також залишати клієнта без

надання підтримки чи лікування, якщо це необхідно.

Однак консультанти з великою осторогою повинні ставитися до звернень людей, чиї

проблеми мають психіатричний характер. Психологу слід відмовитись від послуг, якщо

паралельно з психологічним втручанням здійснюється незалежне і не узгоджене з

психологом втручання в психіку клієнта.

У свою чергу, КЛІЄНТ мас право вибирані собі спеціаліста, з яким хотів би працювати, самостійно вирішувати питання про необхідність одержання психологічної допомоги та її продовження. Він має право брати участь в обговоренні методів та психотерапевтичного

напряму, в рамках якого буде вестись робота.

Клієнт повинен бути в курсі того, як просувається робота, орієнтуватися в її тривалості,

впливати на оцінку результатів психологічної допомоги під час її надання, у будь-який

момент прийняти рішення про відмову від послуг психолога, заздалегідь повідомивши його про останню зустріч.

Клієнт має право знати про освіту і практичний досвід консультанта, а також про те, яка

група професіоналів рекомендує вибраного ним консультанта і куди можна поскаржитись на

неякісну роботу.

Для перестороги варто остерігатися „професійного кретинізму" психолога-консультанта - бажання „ощасливити" всіх, хто просить про допомогу і хто її „потребує" (хоча й не просить).