Директиви

Д. – висловлювання психотерапевта про необхідність певних дій, які має здійснити К., щоб краще розуміти себе чи змінити свою життєву ситуацію.

Форми:

- вказівки,

- інструкції,

- конкр. побажання,

- спонука,

- залучення до асоціювання,

- передбачення,

- фантазії,

- регламентація мовних формулювань.

Приклади: «Повторіть, будь ласка, рух плечима, яким ви тільки що супроводжували ваше висловлюваня», «З ким або чим асоц-я ця людина?».

Інтервенції бувають прямі (К. їм підкоряється) та парадоксальні (правильною реакцією К. в таком випадку буде протидія, опір). Парадоксальні більш важкі, потребують знання людс. природи та дещо ризикові.

Ефективні техніки парадокс. інтервенції:

- переформулювання,

- зміна ярлика особистості чи проблеми,

- парадоксальні та ритуалізовані рецепти,

- приписування симптому, правил, негативн. наслідків змін, рецидиву,

- передбачення синдрому, рецидиву,

- декларування безпомічності,

- стримування.