Як повинна бути вирішена справа?

127. АТ „Універсал” уклало з ТОВ „Водограй” договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Відповідно до цього договору ТОВ „Водограй” зобов’язалось розробити промисловий зразок „Етикетка для маргарину”, усі майнові права на який переходять до АТ „Універсал”. Після виконання договору АТ „Універсал” подало заявку і отримало патент на промисловий зразок, після чого уклало спочатку ліцензійний договір, а потім договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на зазначений промисловий зразок.

Довідавшись про це, ТОВ „Водограй” вимагало сплати половини отриманої винагороди, а у випадку відмови погрожувало визнати недійсними як реєстрацію промислового зразка, так і укладені договори. Свою позицію воно аргументувало тим, що питання передачі прав замовнику було вирішено ще до виникнення майнових прав на промисловий зразок, тобто створення самого об’єкту інтелектуальної власності, а тому зазначена умова є недійсною. У зв’язку з цим застосовується ст. 430 ЦК України, а тому ТОВ „Водограй” є співвласником майнових прав на промисловий зразок.

Як повинна бути вирішена справа?

128. ТОВ „Веселка”, яке займається виготовленням і реалізацією безалкогольних напоїв, з метою вдосконалення виробничого процесу вирішило скористатися існуючими досягненнями у цій сфері. Для цього були проаналізовані публікації офіційного бюлетеня Державного департаменту інтелектуальної власності „Промислова власність”, в результаті чого стало відомо, що в Україні АТ „Оригінал” запатентувало винахід „Пристрій для виготовлення безалкогольних напоїв”. ТОВ „Веселка” звернулося до патентовласника винаходу АТ „Оригінал” з пропозицією надати їм дозвіл на використання зазначеного об’єкта інтелектуальної власності. Однак АТ „Оригінал” відмовив в укладенні договору і пояснив, що має намір самостійно виготовляти пристрої і при введенні їх в господарський обіг шляхом продажу зазначати однією з умов, що крім плати за пристрій необхідно сплачувати ліцензійну винагороду в розмірі 2 % від вартості виготовлених за допомогою пристрою напоїв.

Така відповідь не задовольнила ТОВ „Веселка”, оскільки, по-перше, вони не бажали чекати, поки патентовласник самостійно виготовить пристрої, і по-друге, на їх думку, у випадку продажу пристрою має місце вичерпання прав патентовласника, а тому додаткове стягнення відсотків від вартості виготовлених напоїв є безпідставним. Виходячи з наведеного, ТОВ „Веселка” повідомило, що якщо АТ „Оригінал” відмовить в негайному укладенні ліцензійного договору, то воно звернеться до суду з метою захисту своїх прав і поставить питання не лише про видачу примусової ліцензії, а й про дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід.

АТ „Оригінал” вважає, що ліцензійний договір не є публічним, а тому не можна ставити питання про звернення до суду з вимогою видати дозвіл на використання винаходу при відсутності згоди на це патентовласника.