Структура освітнього моніторингу

Освітній моніторинг – система організації зборі, зберігання, обробки та поширення інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує систематичне відстеження її стану, прогнозування розвитку і проектування заходів щодо її вдосконалення.

Головна мета моніторингу навчальних досягнень – поліпшення стану підготовки учнів навчальних закладів шляхом його вивчення і цілеспрямованого корегування.

Основні завдання моніторингу: виявлення навчальних досягнень учнів, зокрема досягнення базового рівня підготовки; з’ясування причин відмінностей навчальних досягнень у різних категоріях учнів; виявлення факторів, які суттєво впливають на стан навчальної підготовки; корегування навчального процесу і його навчально-методичного забезпечення на основі аналізу результатів вимірювань і досліджень; підготовка навчальних закладів до широкого застосування різних засобів діагностування; впровадження сучасних технологій проведення підсумкового контролю у навчальному закладі; підготовка учнів і вчителів до стандартизованих іспитів, які починають упроваджуватися у вітчизняній школі.

Моніторинг освітнього середовища здійснюється у 3 етапи:

1 етап – підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом та технологічним інструментарієм моніторингу, усвідомлення його мети, визначення суб’єктів та об’єктів дослідження, постановку завдань перед всіма його учасниками, встановлення термінів проведення;

2 етап – практичний, під час якого цілеспрямовано проводяться моніторингові процедури (спостереження, анкетування, співбесіди, тестування, опитування, відвідування навчальних занять, виховних заходів, здійснення їх аналізу тощо) з метою одержання потрібної інформації та її фіксації у відповідних інформаційних документах;

3 етап – аналітичний, змістом діяльності якого є аналіз, систематизація та узагальнення одержаної інформації, розробка висновків, рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення педагогічного процесу.

Структура освітнього моніторингу:

1. чітко визначений об’єкт управління;

2. задані параметри розвитку об’єкта;

3. критерії оцінювання цих параметрів;

4. технологія проведення поточного контролю;

5. науково-методичні матеріали щодо спрямування процесу на очікуваний результат.