2015-07-03
937
Для збору й обробки інформації можливе використання методу вивчення шкільної документації, в якій відбивається кількісна та якісна характеристика навчально-виховного процесу. До навчально-педагогічної документації школи відносяться: алфавітна книга запису учнів, особові справи учнів, класні журнали, журнали факультативних занять, журнали груп подовженого дня, книги обліку видачі атестатів про освіту, книга обліку видачі золотих та срібних медалей, книга протоколів засідань ради школи та педагогічної ради, книга наказів по школі, книга обліку педагогічних працівників, журнал обліку пропусків і заміщення уроків та ін Навіть сам факт достатку шкільної документації говорить про різноманіття і багатстві інформації, одержуваної в процесі її використання. Шкільна документація містить інформацію за кілька років, при необхідності можна звернутися в архів, що дозволяє вести порівняльний аналіз, особливо цінний для прогностичної діяльності.
У шкільній практиці широко використовуються соціологічні методи збору інформації: тестування; анкетування, опитування, інтерв'ювання, спостереження; бесіда; метод педагогічного експерименту, метод хронометрування. Вони дозволяють перевіряючому швидко отримати потрібну йому інформацію, причому в пропоновані методики може бути закладена інформація, яка цікавить саме перевіряючого, в розрахунку на зацікавлену, відповідальне ставлення опитуваних.
Метод тестування. Тест (анг. - проба, випробування, дослідження) являє собою сукупність запитань і завдань, що пред'являються випробуваному з метою вимірювання (діагностування) його особистісних характеристик. Оцінка тесту виробляється по числу правильних відповідей.
Тестова методика дозволяє отримувати більш об'єктивні і точні дані в порівнянні з анкетними опитуванням, полегшує математичну обробку результатів.
Однак тестування поступається іншим методикам по глибині якісного аналізу, позбавляє випробовуваних різноманітності можливостей самовираження.
За структурним ознаками можуть бути:
1. закриті тести і тести зі вільно конструюються відповіддю;
2. тести з альтернативним, множинним і перехресним вибором відповіді;
3. тести на швидкість і на складність, що складаються з все більш ускладнюються завдань;
4. тести з виведенням та обробкою відповідей за допомогою ЕОМ і без них.
Метод спостереження визначається як безпосереднє сприйняття перевіряючим досліджуваних педагогічних явищ, процесів. Поряд з безпосереднім простеженням ходу процесів, що спостерігаються практикується і опосередковане, коли сам процес прихований, а його реальна картина може фіксуватися з яких-небудь показниками. Наприклад, ведуться спостереження за результатами експерименту по збудженню пізнавальної активності учнів. У цьому випадку одним з показників зрушень служить успішність школярів, зафіксована у формах оцінок, темпів освоєння навчальної інформації, обсягів освоєного матеріалу, фактів особистої ініціативи учнів у добуванні знань.
Розрізняються декілька видів спостережень. Безпосереднє й опосередковане, де діють або перевіряючий чи факти фіксуються за декількома непрямими показниками. Виділяються, далі, суцільні або дискретні спостереження. Першими охоплюються процеси в цілісному вигляді. Від їх початку і до кінця, до завершення. Другі являють собою пунктирне, вибіркове фіксування тих або інших досліджуваних явищ, процесів. Наприклад, при дослідженні трудомісткості вчительської й учнівської роботи на уроці спостерігається весь цикл навчання від його старту на початку уроку до кінця уроку.
До різновидів спостережень відносять і такі, як відкрите і конспіративне спостереження. Перше означає, що випробуваним відомий факт їхньої наукової підконтрольності, а діяльність перевіряючого сприймається візуально. Конспіративне спостереження припускає факт схованого простежування дій випробуваних. Різниця між першим і другим складається в зіставленні даних про хід педагогічних процесів і поведінці учасників освітньо-виховної взаємодії в умовах відчуття піднаглядних і свободи від очей сторонніх.
Зберігання матеріалів спостереження фіксуються за допомогою таких засобів, як протокольні, щоденникові записи, відео-кіно-реєстрації, фонографічні записи та ін На закінчення підкреслимо, що метод спостереження при всіх його можливостях обмежений. Він дозволяє виявляти лише зовнішні прояви педагогічних фактів. Внутрішні ж процеси залишаються для спостережень недоступними.
Бесіда, анкетування, інтерв'ювання - це загальновідомі різновиди опитувальних методів. Бесіда - діалог перевіряючого з випробуваними за заздалегідь розробленою програмі. До загальних правил використання бесіди ставляться вибір компетентних респондентів, обгрунтування та повідомлення мотивів дослідження, відповідних інтересам випробовуваних, формулювання варіацій питань, що включають питання "в лоб", питання зі прихованим змістом; питання, перевіряльники щирість відповідей та інші. Практикуються відкриті і приховані фонограми дослідницької бесіди.
Близький до методу бесіди метод інтерв'ю. Тут перевіряючий як б задає тему для з'ясування точки зору і оцінок випробуваного по досліджуваному питанню. Правила інтерв'ювання включають створення умов, які мають до щирості випробовуваних. Як бесіда, так і інтерв'ю більш продуктивні в обстановці неофіційних контактів, симпатій, що викликаються перевіряючим у випробовуваних. Краще, якщо відповіді респондентів не будуть стенографував на його очах, а будуть відтворюватися пізніше по пам'яті перевіряючого. Не допускається в педагогічній науці обидва опитувальних методу, змахують на допит.
Анкетування як письмове опитування біліше продуктивний, документальний, гнучкий за можливостями отримання і обробки інформації. Існує кілька видів анкетування. Контактна анкетування здійснюється при роздачі, заповненні та зборі заповнених анкет перевіряючим при безпосередньому його спілкуванні з випробуваними. Заочне анкетування організовується за допомогою кореспондентських зв'язків. Анкети з інструкціями розсилаються поштою, повертаються таким же способом на адресу перевіряючої організації. Пресове анкетування реалізується через анкету, розміщену в газеті. Після заповнення таких анкет читачами редакція оперує отриманими даними в Відповідно до цілей наукового чи практичного задуму опитування.
Відомі три типи анкет. Відкрита анкета містить питання без супроводжуючих готових відповідей на вибір випробуваного. Анкета закритого типу побудована так, що на кожне питання даються готові для вибору анкетованих відповіді. Нарешті, змішана анкета містить елементи тієї та іншої. У ній частину відповідей пропонується на вибір і в той же час залишаються вільні рядки з пропозицією сформулювати відповідь, що виходить за межі запропонованих питань.
Організація анкетного опитування передбачає ретельну розробку структури анкети, її попереднє випробування шляхом так званого "пілотажу", тобто пробного анкетування на декількох випробуваних. Після цього допрацьовуються формулювання питань, тиражуються анкети в достатній кількості і вибирається тип анкетування. Техніка обробки анкет зумовлюється як кількістю осіб, залучених в опитування, так і ступенем складності і громіздкість змісту анкети. Обробка "Вручну" проводиться шляхом підрахунків типів відповідей за категоріями запам'ятовуючого. Машинна обробка анкет можлива при індексованих і піддаються формалізації, статистичній обробці відповідей.
Оскільки за допомогою анкет можна зібрати великий матеріал, він вимагає і кількісної обробки.
Кількісна обробка може дати, насамперед, загальні дані про кількість стверджувальних і негативних відповідей, отриманих по кожному питанню анкети.
При проведенні експериментальної перевірки в різних місцях більшу наочність цими даними додає зведення їх в загальні таблиці.
Таким чином, загальна методика обробки анкетних даних зводиться до їх ретельному підрахунку, проведення уважного аналізу всіх випадків помітного збіги, різнобою в даних, розкиду.
Метод педагогічного експерименту. Під педагогічним експериментом розуміється метод дослідження, який використовується з метою з'ясування ефективності застосування окремих методів і засобів навчання і виховання.
Для педагогічного експерименту характерно, що перевіряючий активно включається в процес виникнення та перебігу досліджуваних явищ. Тим самим він перевіряє свої гіпотези не тільки про вже існуючих явищах, але й про тих, які потрібно створити.
На відміну від звичайного вивчення педагогічних явищ в природних умовах шляхом їх безпосереднього спостереження експеримент дозволяє цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на піддослідних.
При проведенні експерименту необхідно враховувати безліч характерів, особливостей виховання і здібностей учнів, а також особливості вчителів, громадські ідеали, і навіть швидко мінливу моду, так як її вплив на вчинки молоді дуже велике. У педагогічному експерименті об'єкт дослідження може свідомо допомагати або чинити опір експериментатору. В цей полягає основна відмінність педагогічного експерименту від фізичного, біологічного або інженерного.
У педагогіці експеримент виступає в тісному взаємозв'язку з іншими методами дослідження. Педагогічний експеримент є методом комплексного характеру, так як припускає спільне використання методів спостережень, бесід, інтерв'ю, анкетних опитувань, діагностуючих робіт, створення спеціальних ситуацій та ін
Всі ці методи застосовуються як на першому етапі проведення педагогічного експерименту для того, щоб "заміряти" початковий стан системи, так і для подальших більш-менш частих "зрізовий" вимірів її станів, щоб на завершальній стадії зробити висновок про справедливість висунутої гіпотези. Педагогічний експеримент - це своєрідний комплекс методів дослідження, призначений для об'єктивної і доказової перевірки достовірності педагогічних гіпотез.
Метод хронометрування використовується при вивченні режиму роботи школи, раціонального використання часу уроку і позакласних занять, для виявлення причин перевантаження учнів і вчителів, визначення обсягу домашніх завдань, швидкості читання та ін
Для обробки кількісних даних отриманих в ході анкетування, тестування, інтерв'ю, бесіди, спостережень і педагогічного експерименту часто застосовуються математичні методи дослідження з використанням статистичних пакетів прикладних програм (Statistica, Stadia, SPSS, SyStat).
Необхідно також відзначити можливість використання для статистичної обробки даних табличного редактора Microsoft Excel. Даний редактор дозволяє заносити дані дослідження в електронні таблиці, створювати формули, сортувати, фільтрувати, групувати дані, проводити швидкі обчислення на аркуші таблиці. З табличними даними також можна проводити статистичні операції, якщо підключений пакет аналізу даних.
Табличний редактор Microsoft Excel за допомогою вбудованого майстра діаграм також дає можливість побудувати на підставі результатів статистичної обробки даних різні графіки і гістограми, які можна згодом використовувати на інших етапах дослідження.
Таким чином, на етапі збору і обробки даних педагогічного дослідження комп'ютер сьогодні можна вважати незамінним. Він значною мірою полегшує роботу носії.
