Мета роботи

Вивчення основних властивостей зворотних зв’язків та їх впливу на характеристики підсилювачів.

8.2. Використання пакету EWB для виконання роботи

Схема підсилювача на рис. 8.1 має можливість забезпечити два типи зворотних зв’язків – від’ємний зворотний зв’язок по величині емітерного струму транзистора, який забезпечується за допомогою емітерного резистора і від’ємний зворотний зв’язок по величині колекторної напруги, що досягається за рахунок конденсатора, який приєднується між колекторним і базовим виводами.

Усі прилади, за виключенням вольтметра V2, встановлюються в режим вимірювання змінного струму і напруги. Розділювальні конденсатори вибираються величиною по 20 мкФ, а джерело вхідного сигналу налагоджується на напругу 5-10 мВ, при частоті 500-1000 Гц. Під час проведення дослідів необхідно весь час контролювати, щоб вольтметр V2, що відображає постійну напругу на колекторі транзистора, показував напругу, близьку до половини напруги живлення. Оскільки глибина зворотного зв’язку регулюється за рахунок величини емітерного резистора R4, то при його зміні змінюватиметься напруга на колекторі транзистора, яку необхідно встановлювати в попереднє значення за допомогою резистора R1, базового дільника напруги. Під час проведення дослідів необхідно контролювати струми і напруги в приладах, які налагоджені на вимірювання змінних складових вхідного і вихідного сигналів.

За допомогою осцилографа забезпечується візуальний контроль за якістю вихідної напруги і оцінюється коефіцієнт підсилення по напрузі паралельно з вимірюваннями за допомогою мілівольтметрів.

Bode Plotter або директива AC Analysis дають можливість вивчити вплив зворотних зв’язків на частотні характеристики підсилювача.