double arrow

Синтаксичні зв'язки слів у словосполученні та реченні.


Було вже зазначено, словосполучення ґрунтується на синтаксичних зв'язках між словами, що входять до нього. У мовах світу існують, крім сурядного, такі основні типи синтаксичних зв'язків: узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет.УЗГОДЖЕННЯ — тип синтаксичного зв'язку, за якого граматичні значення стрижневого слова повторюються в залежному слові. Якщо в обох словах є рід, число і відмінок, то вони повинні бути однаковими. Наприклад: велика ра-

дість, польовими стежками; КЕРУВАННЯ — тип синтаксичного зв'язку в словосполученні, коли одні граматичні значення стрижневого слова

викликають у залежному слові інші, але конкретно визначені (певні) граматичні значення, тобто форма залежного слова повністю зумовлюється стрижневим словом. Наприклад: читаю книжку.

КООРДИНАЦІЯ — це взаємна супідрядність підмета і присудка (особливий тип зв'язку, який не є ні сурядним, ні підрядним), їх взаємна узгодженість. Підмет і присудокформально уподібнюються один одному. Вони можуть координуватися у відмінку, роді та числі (вода чиста), в

роді та числі (соловейко щебетав). ПРИЛЯГАННЯ — зв'язок між словами в словосполученні,




який виражається позиційно (порядком слів) або інтонаційно. Прилягають до стрижневого слова незмінні слова (прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова). Наприклад: рух уперед, слухати уважно. ТЯЖІННЯ — це узгодження предикативного означення з підметом. Наприклад: Батько повернувся задоволений. ІНКОРПОРАЦІЯ— поєднання слів-коренів, сукупність яких оформляється службовими елементами. ЗАМИКАННЯ — синтаксична побудова, яка вимагає дистантного розташування найтісніше пов'язаних слів. Так,зокрема, в німецькій мові перфектна форма минулого часу, що утворюється аналітично поєднанням допоміжного дієслова (haben і seiri) та другої форми дієприкметника

(Partisip II), у реченні утворює рамкову конструкцію (між допоміжним дієсловом і дієприкметником ставляться всі інші члени речення). ІЗАФЕТ

— атрибутивне словосполучення, яке складається з двох іменників, перший з яких є означенням,

"ле показник зв'язку знаходиться в другому (головному, трижневому) слові.







Сейчас читают про: