Важливим видом страхування ризиків банків за кредитування є страхування відповідальності позичальника за неиога-шення кредитів. Договір страхування в такому разі укладається між страховою компанією та фізичною або юридичною особою-позичальником.
Об'єктом страхування є відповідальність позичальника перед банком-кредитором за своєчасне й повне погашення кредиту, зокрема й відсотки з нього.
Термін дії договору страхування відповідає терміну дії кредитного договору.
Зазвичай цей вид страхування кредитів використовується за споживчого кредитування.
Страхові тарифи за страхування відповідальності є вищими (у межах 4—8 % страхової суми), ніж, наприклад, за страхування споживчих кредитів, коли страхувальником виступає банк.
Ризики. Страхові компанії за страхування відповідальності позичальників за повернення банку кредитів обмежують перелік страхових випадків, унаслідок яких настає відповідальність страховика. Страхується зазвичай ризик неповернення кредиту банку внаслідок смерті позичальника, позбавлення його можливостей отримувати дохід через повну або часткову втрату працездатності внаслідок нещасного випадку, втрати постійного місця роботи за незалежними від страхувальника причинами.
Головною вадою цього виду страхування для страхових компаній (й водночас головною перевагою для страхувальників) є відсутність права регресу до винних осіб.
За такого страхування банк не зазнає додаткових витрат і забезпечує собі майже 100 %-ве повернення виданих кредитів. При цьому банк вимагає від позичальника, щоб він страхував усі 100 % суми отриманого кредиту. Усі виграти, таким чином, бере на себе позичальник.
Значному розвитку в Україні цього виду страхування сприяла саме ефективна співпраця банків з певними страховими компаніями. На сьогодні доволі поширеною є практика, коли банк підписує з однією чи кількома страховими компаніями угоду про співпрацю на страховому ринку. Страхова компанія зазвичай мас розрахунковий рахунок у цьому ж банку, страхові платежі, що надходять на рахунок страхової компанії, використовуються банком як ресурси. У випадках, коли позичальник страхує свій кредит у новій для банку страховій компанії, банк вимагає у страховика проходження акредитації (надання статуту, балансу, інших фінансових та установчих документів).