Місцеві ради – представницькі органи місцевого самоврядування в Україні

Одними з представницьких органів територіальних громад згідно з Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", є відповідні місцеві ради – є юридичними особами і наділяються повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність згідно із законом.Основні ознаки рад як представницьких органів:1) це колегіальні органи, до складу яких входять депутати, обрані безпосередньо населенням на підставі виборів;2) вони здобувають мандат довіри безпосередньо від населення в межах територіальної громади, яка є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень;3) їх діяльність поширюється на всю територію проживання громади;4) згідно із законом, вони наділені правом представляти інтереси територіальних громад;5) приймають рішення від імені громад;6) є органами загальної компетенції, до відання яких відносяться всі питання, що вимагають нормативного регулювання;7) посідають провідне місце у системі всіх органів місцевого самоврядування;8) виражають волю всього населення територіальної громади, надаючи їй загальнообов'язкового характеру і здійснюючи в такий спосіб місцеву владу;9) у своїй діяльності сполучають місцеві інтереси з державними.Загальний склад сільської, селищної, міської, районної в місті ради складає від 12 до 150 депутатів. Рішення місцевої ради приймається відкритим або таємним голосуванням на її пленарному засіданні після обговорення більшістб депутатів від загального складу ради.Представницькі органи місцевого самоврядування працюють сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради і скликається не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних відянок не рідше ніж один раз на місяць.Отже, представницькі органи місцевого самоврядування — ради — є колегіальними органами загальної компетенції, які складаються з обраних безпосередньо населенням відповідної адміністративно-територіальної одиниці, виражають їх волю, приймаючи від її імені рішення, що мають загальнообов'язковий характер.

36. Специфіка правового статусу та порядку функціонування районних і обласних рад.Районні та обласні ради - це органи місцевого самоврядуван­ня, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, шо входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній облас­ній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення. Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної в місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звіль­нений із посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Районна, обласна рада може утворити президію (колегію) ради, яка є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції та рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради. Президія (колегія) ради може приймати рішення, які мають дорадчий характер. До складу президії (колегії) ради вхо­дять голова ради, відповідно заступник голови районної, район­ної в місті ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради, голови постійних комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і фракцій.

Конституція України не наділяє районні та обласні ради правом створювати свої виконавчі органи.

37.Особливості взаємовідносин сільського, селищного, міського голови з представницькими і виконавчими органами місцевого самоврядування.Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Відповідно до ч. 2 ст. 141 Конституції України те­риторіальні громади на основі загального, рівного, прямого виб­орчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільсь­кого, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років. Зокрема, сільський, селищний, міський голова: 1) організує в межах чинного законодавства робо­ту відповідної ради; 2) підписує рішення ради та протоколи сесій ради; 3) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 4) здійснює керівництво апаратом ради; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 5) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економіч­ного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про ного виконан­ня, рішень ради з питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про к виконання; 6) забезпечує виконання рішень відповідної ради; 7) представляє раду у відносинах із державними органами, іншими органами міс­цевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, гро­мадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до за­конодавства; 8) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організадій, які обме­жують повноваження ради та її органів; 9) укладає від імені ради договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

38. Організація управління районами в місті. Правовою оснавою організації місцевого самоврядування на рівні району у місті є Конституція України, в якій територіальні громади районів у містах названі як суб'єкти комунальної влас­ності (ч. 1 ст. 142). Водночас ч. 5 ст. 140 Конституції України встановлює, що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Зокрема, виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст із районним поділом) ви­рішуються питання: 1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні в містах ради та їх вико­навчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;2) становлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.Голова районної, обласної, районної в місті ради: 1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради та питання, які передбачається внести на її розгляд, веде засідання ради; 2) забез­печує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд,доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх ви­конанням; 3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду заступника голови районної в місті ради; вносить на затверджен­ня ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; 4) вносить раді пропозиції щодо утворення та обрання постійних комісій ради;5)вирішує інші питання, доручені йому радою.

39. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в місті Києві.Відповідно до ч. 2 ст. 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севасто­полі визначаються окремими законами України. Спеціальний ста­тус міста Києва як столиці України, особливості здійснення в місті виконавчої влади та місцевого самоврядування врегульовано За­коном України «Про столицю України - місто-герой Київ»¹.

Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється тери­торіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх ви­конавчі органи. Система місцевого самоврядування в місті Києві включає: 1) територіальну громаду міста; 2) міського голову; 3) міську раду; 4) виконавчий орган міської ради; 5) районні ради (у разі їх утворення); 6) виконавчі органи районних у місті рад; 7) органи самоорганізації населення.

40. Правове регулювання взаємовідносин органів державної влади з органами місцевого самоврядування.Місцеве самоврядування найтісніше пов'язане з органами де­ржавної влади, тому правове регулювання їх взаємовідносин має важливе значення для розвитку як окремих адміністративно-те­риторіальних одиниць, так і країни в цілому. Повноваження органів виконавчої влади, тобто їх перелік не пови­нен переважати власних повноважень органів місцевого самовря­дування. Взаємодія між органами місцевого самоврядуван­ня й державною владою повинна мати чітку методологічну основу та втілюватися в різноманітних організаційно-правових формах, зокрема: (а) інституційних - створення спільних органів; (б) правових - участь у розробці певних правових актів; (в) організаційних - проведен­ня спільних заходів (розширених колегій, засідань президій рад, семінарів, конференцій, «круглих столів», звітів перед громадами, перевірок тощо), участь посадових осіб місцевих держадміністра­цій у засіданнях органів місцевого самоврядування чи депутатів і муніципальних службовців у роботі держадміністрацій; (г) ін­формаційних - обмін інформацією з питань місцевого значення; (ґ) матеріаль­но-фінансових — спільне фінансування проектів регіонального значення, створення спільних підприємств та організацій.

41. Аналіз практики функціонування органів та посадових осіб місцевого самоврядування в аспекті оцінки ефективності організаційно-правових моделей муніципального управління

Ефективність - це результат, що зіставлений із витратами на його досягнення. Як у приватній, так і публічній сферах ефективність пов'язують із: а) співвідношенням між витраченими ресурсами й триманим кінцевим продуктом (товаром, послугою); б) зменшен­ням кількості витрачуваних ресурсів чи зниженням їхньої вартості; в) скороченням тривалості процесу; д) співвідношенням кінцевого продукту й остаточного результату. Однак більш продуктивним є підхід, за якого виділяються такі критерії ефективності діяльності органів місцевого самоврядування:- економічний ефект, який визначається показником збіль­шення обсягу виробництва продукції підприємствами відповідної адміністративно-територіальної одиниці та розширення її асорти­менту, поліпшення структури міської економіки;- соціальний ефект, що визначається підвищенням реальних доходів населення, зменшенням диференціації доходів між різни­ми соціальними групами, підвищенням рівня зайнятості працез­датного населення та ін.;- екологічний ефект, який визначається зниженням концент­рації шкідливих речовин у повітряному та водному середовищі, зменшенням рівня шуму тощо;— організаційний ефект, що визначається скороченням кіль­кості ланок у системі управління територією, загальної чисель­ності працівників, зайнятих в апараті управління, прискоренням документообігу тощо.