Правова експертиза проектів актів місцевого самоврядування

Для підвищення дієвості актів місцевого самоврядування щодо найважливіших нормативних актів територіальних громад,їх органів і посадових осіб доцільно проводити правову експертизу.Правова експертиза може бути: а) внутрішня й зовнішня; б) загальна й спеціальна; в) одноособова й групова (залежно від кількості експертів); г) первинна, повторна, додаткова, контрольна; ґ) обов'язкова й добровільна; д) офіційна й неофіційна. Повноваження щодо здійснення внутрішньої правової експертизи актів, зазвичай, закріплюються за відповідними структурними підрозділами апарату місцевої ради та її виконавчого комітету або за виконавчими органами місцевих рад (юридичним департаментом, управлінням, відділом) або окремою посадовою особою. У разі необхідності можуть залучатися фахівці з інших установ (наукових, навчальних тощо), які проводять зовнішню експертизу.Завданнями правової експертизи як правило, є: а) повне й об'єктивне дослідження підготовленого проекту, виходячи з принципу поєднання місцевих, загальносуспільних та загальнодержавних інтересів, основних засад побудови правової системи; б) визначення ступеня відповідності правових приписів об'єктивним та суб'єктивним закономірностям, притаманним суспільним відносинам, що становлять предмет регулювання даного нормативно- правового акта; в) урахування попередньої та поточної практики нормативного регулювання даної або аналогічної сфери суспільних відносин в Україні та за кордоном; г) максимальне залучення та ви-користання в експертному дослідженні наявної наукової інформації, статистичних та інших даних, докладне обґрунтування положень, що наводяться; За результатами правової експертизи складається експертний висновок, який повинен містити такі відомості: а) відповідність предмета правового регулювання компетенції відповідного органу, посадової особи місцевого самоврядування; б) відповідність змісту проекту нормативно-правового акта вимогам чинного законодавства України; в) відповідність форми і тексту проекту правового акта правилам нормопроектувальної техніки; г) відомості про наявність корупціогенних факторів та рекомендації стосовно їх усунення; ґ) пропозиції щодо приведення проекту нормативно-правового акта до відповідності з чинним законодавством України (у разі необхідності).