Основні теоретичні поняття теми

Фундаментальний аналіз – це аналіз чинників, які впливають на вартість цінного паперу. Він призначений відповісти на питання, який папір потрібно купувати або продавати, а технічний аналіз – коли це потрібно робити.

Засновником фундаментального аналізу можна вважати Бенджаміна Грехема, який у своїй книзі “Принципи і техніка аналізу цінних паперів” (Security analysis. Principles and technique) вперше провів паралель між внутрішньою вартістю та ринковою ціною акції.

Фундаментальний аналіз — метод прогнозування майбутніх змін цін аналізованих акцій на підставі економічних, політичних та інших суттєвих факторів і показників, які вірогідніше за все чинитимуть вплив на попит і пропозицію цих цінних паперів.

Можна виділити наступні положення, які лежать в основі фундаментального аналізу:

1. На розвинутому ринку цінних паперів ціна акції надзвичайно чутлива до фундаментальних чинників, пов’язаних з підприємством.

2. Поточні коливання цін – це певний природний фон, на який можна не зважати з точки зору загального стану справ.

3. Ринкові котирування цін акції є пасивним відображенням справжньої вартості акції, яка лежить в їх основі, і це відображення так чи інакше співвідноситься з активами, які стоять за кожною акцією.

Таким чином, особливістю фундаментального аналізу є розгляд суті процесів, що відбуваються на фондовому ринку, вивчення причин, які викликають зміни економічної ситуації, виявлення при цьому складних взаємозв'язків між різними явищами, що відбуваються на досліджуваному ринку та його секторах, на суміжних ринках. Фундаментальний аналіз фондового ринку вивчає причини, що рухають цим ринком.

Головною задачею цього аналізу є визначення дійсної (внутрішньої, справедливої) вартості конкретного емітента або його акцій. Тут доводиться виходити з історичних та поточних значень показників підприємства (прибуток, виручка, обсяги виробництва тощо) на фоні макроекономічної ситуації на ринку, що постійно змінюється. Найважливішим завданням аналітика є прогнозування майбутнього стану аналізованого емітента та ринку його акцій.

У повному обсязі фундаментальний аналіз включає чотири основні рівня, але за необхідності можна виключити певні етапи аналізу (наприклад, регіональний аналіз).

Аналіз „зверху-вниз” починається з середовища, в якому відбувається вся діяльність суб'єктів ринку.

1. Аналіз макроекономічної ситуації. На цьому етапі вивчаються попит і пропозиція та низка макроекономічних факторів.

Ціни на ринку залежать, перш за все, від обсягу запропонованих на продаж цінних паперів та від обсягу капіталів, які в поточний момент інвестуються в акції, тобто відношення попиту і пропозиції визначає кон'юнктуру фондового ринку. І така кон'юнктура у різні періоди може суттєво різнитися.

У період високої кон'юнктури помічається приріст грошової маси, яка направляється на фондовий ринок, що спричиняє підвищення курсів для врівноважування ціни і часто – до поступового зниження дохідності. У період низької кон'юнктури відбувається підвищення обсягу цінних паперів, запропонованих до продажу, невідповідність цього обсягу платоспроможному попиту і у цій ситуації спостерігається відтік капіталів із відповідних секторів фондового ринку. Держателі цінних паперів можуть їх реалізувати тільки за згодою на пониження цін.

Основним джерелом капіталу є ВВП. При більш високому ВВП можна розраховувати на більший обсяг інвестицій на фондовому ринку. Однак кошти можуть і не надійти на фондовий ринок, якщо вони підуть на альтернативні вкладення, використовуються на споживання, на інвестиції у інших країнах.

Збільшення зайнятості, зростання до певного рівня заробітної плати, зниження податків сприяє притоку капіталів на ринок, але високий рівень інфляції, підвищений ризик можуть звести нанівець ці можливості появи додаткових капіталів на ринку. Під час проведення фундаментального аналізу слід ураховувати такі макроекономічні фактори як:

— нормативно-правові засади інвестиційної діяльності;

— стан та перспективи зростання економіки країни;

— поточні темпи інфляції та очікування їх змін;

— середня ставка процентів за вкладами в банках, очікування змін по даних ставках;

— кон'юнктура світових товарних ринків, ринків дорогоцінних металів, нерухомості та інших;

— методи державного регулювання економіки;

— процеси споживання і накопичення та інші показники.

Аналіз макроекономічної ситуації на першому рівні фундаментального аналізу необхідно проводити у динаміці, з урахуванням існуючих або очікуваних тенденцій. На підставі такого аналізу вибудовуються прогнози змін різних показників, аналізується вплив їх змін на ринкові ціни, на кон'юнктуру світових ринків.

Про багато макроекономічних показників доцільно судити одночасно з аналізом різних зведених індексів (промислового виробництва, галузевих, фондових, довіри споживачів тощо), показників, які є найважливішими характеристиками розвитку економіки країни.

Під час фундаментального аналізу робляться спроби встановити механізми впливу найважливіших політичних (вибори, очікувана зміна уряду, можливий прихід до влади антиринкових сил тощо) і соціальних (очікувані страйки, зростання безробіття, затримки з виплатою зарплати тощо.) подій. Важливим моментом є також відслідковування політики і заяв керівників уряду та економічних органів. У багатьох країнах, наприклад, перед виборами та в очікуванні їх результатів інвестиційна діяльність скорочується.

Для можливості довгострокових інвестицій на першому етапі аналізу з урахуванням подальшого переходу до другого етапу необхідно проводити макроекономічний аналіз ефективності діяльності різних галузей. Разом із тим слід ураховувати, що існує певний зв'язок між різними ринками, наприклад, між валютним ринком і ринком цінних паперів, відслідковується їхній вплив один на другий. Тому висновки, зроблені на макрорівні, потребують певного коригування залежно від ситуації на різних секторах ринку.

Загальноекономічна ситуація відображує стан у більшості сфер господарювання, однак кожна з цих сфер або галузей підпорядковується не тільки загальним, а й одиничним, внутрішнім закономірностям.

2. Галузевий аналіз. Він дозволяє класифікувати галузі за діловою активністю, стадіями розвитку і привабливістю для інвестицій. Галузі відповідно до специфіки вироблюваної продукції мають свій життєвий цикл. Тому при проведенні фундаментального аналізу постійно намагаються виявити галузь, яка перебуває на підйомі, і в рамках встановлених інвестиційних пріоритетів можна сподіватися на кращі порівняно з іншими галузями можливості розміщення коштів. Однак недостатньо визначити, що у момент аналізу галузь знаходиться на підйомі, треба визначити, як довго може продовжуватися така ситуація, чи немає ознак наближення спаду.

Відомо, наприклад, що при зниженні цін на ринку найбільш сильно падає курс тих акцій, які належать до групи галузей, що мають циклічний розвиток або слабку основу, продукція яких сильно залежить від ситуації і кон'юнктури на ринках. А галузі, які мають монопольне положення на ринку, або галузі, що виробляють необхідні для споживачів продукцію та послуги, можуть зберегти своє положення і навіть відкрити новий сектор виробництва і продажів.

Галузевий аналіз включає вивчення ділового циклу в економіці та окремих галузях, зміни різних галузевих показників та індикаторів.

Під час галузевого аналізу обов'язково треба класифікувати галузі залежно від особливостей їх функціонування і розвитку в конкретних економічних умовах. У такому випадку вважається за необхідне розрізнювати галузі стабільні, циклічні та зростаючі.

Стабільні галузі відрізняються відносно меншою дохідністю порівняно з іншими галузями. До цієї групи галузей відносяться, перш за все, галузі, пов'язані з виробництвом предметів поточного споживання та життєво важливих послуг. Стабільні галузі займаються виробництвом продукції й послуг, які менше залежать від циклічності в економіці та змін попиту.

Циклічні галузі знаходяться у значній залежності від згадуваних циклічних факторів та від того, на якій фазі перебуває рівень ділової активності. Ці компанії здійснюють свою діяльність в таких галузях, як машинобудування, металургія, будівництво, товари довгострокового користування тощо.

Зростаючі компанії пов'язані, перш за все, з виробництвом і розробкою перспективних виробів і технологій, вони відрізняються високими темпами розвитку порівняно з динамікою ВВП. Ці компанії зазвичай не орієнтовані на виплату дивідендів, більшу частину прибутків вони вкладають у розвиток виробництва, однак їх акції часто відзначаються більш високими темпами зростання курсової вартості, що й приносить основний дохід інвесторам. У результаті інвестиції у зростаючі компанії пов'язані з підвищеним рівнем ризику і можливістю отримання високого приросту вкладеного капіталу. В усьому світі інвестори та інвестиційні управляючі особливо уважно відслідковують появу компаній цих галузей, їх ретельно аналізують з метою вкладення коштів на початкових етапах їхнього розвитку. Особливо ефективно таку інвестиційну діяльність здійснюють венчурні фірми.

Галузевий аналіз включає в себе аналіз надходжень замовлень і обсягів виробництва відповідної галузі і пов'язане з цим зростання прибутків. У рамках галузевого аналізу робиться спроба проаналізувати вплив динаміки валютного курсу, ставки процента, рівня заробітної плати тощо на окремі галузі. Так спад кон'юнктури на зовнішньому ринку відбивається, перш за все, на галузях з традиційно високою часткою експорту сильніше, аніж на галузях, які орієнтуються на внутрішній ринок.

Галузевий аналіз має виконуватися з урахуванням стратегічних цілей інвесторів – можливі строки інвестування, тактика і вірогідні інструменти інвестування, правові засади інвестиційної діяльності для різних суб'єктів ринку (наприклад, для резидентів та нерезидентів). Важливим моментом є врахування ролі окремих галузей в економіці України, перспективна підтримка їх розвитку вірогідність отримання різних пільг, умови оподаткування.

Галузевий аналіз виконується експертним шляхом, його висновки носять довгостроковий характер.

3. Регіональний аналіз. Він такожпроводиться експертним шляхом.

Для оцінки інвестиційної привабливості регіонів спеціалістами запропоновано такі основні інтегральні показники:

1. Рівень розвитку промислового виробництва (природно-ресурсний потенціал).

2. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури (будівництво, транспорт, зв'язок), наявність спеціальних економічних зон.

3. Демографічні фактори, характерні для різних регіонів (питома вага населення, рівень кваліфікації, рівень безробіття, середня вартість робочої сили).

4. Рівень екологічних, криміногенних та інших видів ризику.

4. Аналіз інвестиційної привабливості конкретних емітентів. Заключним етапом фундаментального аналізу є випрацювання конкретної інвестиційної стратегії і вибір напрямів інвестицій, вибір тих підприємств, в акції яких доцільно вносити інвестиції з урахуванням очікуваного ризику та дохідності. При цьому є різні підходи до методів такого аналізу. Перш за все, це аналіз конкретного підприємства, в тому числі стан і перспективи розвитку менеджменту на даному підприємстві, організаційні й комерційні умови роботи, а також аналіз фінансового стану компанії.

Важливою частиною цього етапу є аналіз ринку конкретних цінних паперів та пошук тих компаній, ціни на акції яких будуть зростати або, іншими словами, які недооцінені.

Існує теорія, згідно з якою всі цінні папери мають певну внутрішню або справедливу вартість, до якої з перебігом часу має наблизитися їхня поточна ринкова вартість. Першорядною метою фундаментального аналізу є визначення тих цінних паперів, чия поточна оцінка на ринку завищена або занижена порівняно з внутрішньою вартістю.

Недооціненими акціями вважаються ті акції, ринкова ціна яких значно нижча за їхню внутрішню вартість, яка визначається різними методами розрахунку. При цьому виробляються певні критерії оцінки корпорацій з урахуванням прогнозу майбутніх прибутків за даних економічних умов.

Найбільшу складність являють собою проблеми з невизначеністю частини інформації, наприклад, дані про вірогідні (ті, що плануються) обсяги продажів. Тому іноді аналітики розглядають стратегічний потенціал компанії.

Одним з найважливіших аспектів оцінки компанії є аналіз ефективності управління фірмою, оскільки стратегія команди менеджерів компанії часто і у першу чергу визначають успіх або провал будь-якої компанії. Тут потрібно розглядати склад керівництва компанії, практику управління компанією, її облік, відкритість, склад власників крупних пакетів акцій, наявність пакета акцій у власності держави.

Важливим елементом аналізу компанії в умовах України є позитивні та негативні фактори, пов'язані з господарським положенням приватизованих підприємств (особливості акціонування, частка держави в акціонерному капіталі, зосередження акцій в руках окремих груп власників тощо).

Слід порівняти дохідність акцій даної компанії з дохідністю інших акцій на ринку, обов'язково проаналізувати фінансову звітність компанії в динаміці, тобто зміни основних показників якщо можна – за останні три роки. Обов'язково розглядаються питання конкуренції на ринку продукції, що випускається, обсяги продаж, попит і пропозицію на дану продукцію, перспективи їх зміни з урахуванням очікуваних тенденцій зміни цін на ринку.

Основні фінансові показники компанії, які необхідно розглядати під час аналізу привабливості емітентів, можна розподілити на такі групи:

а) Показники платоспроможності (ліквідності). Вони дають уявлення про спроможність підприємства здійснювати поточні розрахунки та сплачувати короткострокові зобов’язання. До них відносять коефіцієнт абсолютної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття, загальний коефіцієнт покриття.

б) Показники фінансової стійкості. Вони показують рівень залучення позичкового капіталу і спроможності підприємства обслуговувати цей борг. До них відносять коефіцієнт автономії, питому вагу позичкових коштів, питому вагу дебіторської заборгованості у вартості майна, питому вагу власних і довгострокових позичкових коштів.

в) Показники ділової активності. Вони свідчать про те, наскільки ефективно використовують кошти підприємства. До них відносять коефіцієнти оборотності запасів, оборотність власних коштів, загальний коефіцієнт оборотності.

г) Показники рентабельності. Вони дозволяють робити висновок про прибутковість підприємства. До них відносять коефіцієнти рентабельності майна, рентабельності власних коштів, рентабельності виробничих фондів, рентабельності довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, рентабельності власних і довгострокових позичкових коштів, коефіцієнт продаж.

В основу аналізу фінансових показників підприємства на даний час покладені фінансові звіти, баланси, при цьому слід ураховувати, що відбувся перехід на нову систему (стандарти) бухгалтерської звітності.

Окрім цього, не можна не враховувати і деякі інші важливі фактори. Серед них розміщення підприємства на цінних та зручних територіях (наприклад, в умовах Києва деякі підприємства цінуються в першу чергу завдяки їхньому вигідному розташуванню неподалік центру міста), наявність реальної перспективи реконструкції та розширення для випуску високоефективної та прибуткової продукції, регіональне розташування підприємства, зацікавленість крупних і надійних іноземних та вітчизняних інвесторів. Для обліку багатьох характерних показників можливе запровадження системи рейтингу з різних показників, які визначаються експертним шляхом (наприклад, рівень технології, екологічна безпека виробництва, проблеми зайнятості та наявності кваліфікованого персоналу, можливість експорту, наявність необхідної сировинної бази, близькість до ринків збуту тощо).

Логіку фундаментального аналізу в частині інвестиційної привабливості ринку та підприємства можна представити за допомогою табл. 1.

Таблиця 1