Матеріальне виробництво як основа курсу організації обслуговування населення

Виробництво включає велику кількість галузей і підприємств, на яких створюють конкретні матеріальні блага чи послуги: машини, верстати, побутову техніку, продукти харчування, одяг, взуття тощо. Отже, виробництво — це процес створення різноманітних матеріальних благ та послуг, необхідних для задоволення людських потреб.

Люди створюють матеріальні блага у взаємодії з природою. Без цієї взаємодії виробництво неможливе. У людській діяльності споконвічно використовувалися природні матеріальні блага і сили природи — сонце, вітер, вода, вогонь. Вивчаючи властивості природних благ, люди своєю працею змінювали їх форми і таким чином пристосовували для задоволення потреб. V цьому пристосуванні природних благ для задоволення людських потреб, власне, полягає суспільне виробництво.

Суспільне виробництво поділяють на матеріальне і нематеріальне виробництво (рис. 1.2). До матеріальної сфери суспільного виробництва належать ті галузі виробництва, в яких виробляються матеріальні блага: вугілля, метал, нафта, машини, устаткування, сільськогосподарська продукція, електроенергія, продукти харчування тощо, і підприємства, що надають матеріальні послуги: вантажний транспорт, обслуговування і ремонт техніки, оптова торгівля і подібні.

До сфери нематеріального виробництва відносяться галузі, що виробляють нематеріальні послуги, до яких належать: роздрібна торгівля, пасажирський транспорт, зв'язок, що обслуговує населення, підприємства побутового обслуговування, заклади охорони здоров'я та заклади, що створюють духовні цінності — у галузі освіти, культури, мистецтва тощо.

Важливе значення для розвитку економіки має оптимальне співвідношення не тільки між основними сферами суспільного виробництва, а й між галузями кожної сфери. Зазначимо, що в другій половині XX ст. в розвинутих країнах кількість задіяних у сфері матеріального виробництва скорочувалась, а обсяг виробництва зростав. Причиною цього було широке впровадження науково-технічного прогресу. У 70-ті роки розвинуті країни почали переходити до нової моделі економічного зростання, яка базується на інтелектуальних наукомістких галузях, що використовують передові технології, висококваліфіковану робочу силу та досягнення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).

Такий напрям структурних зрушень в економіці виявився досить ефективним. Він полягає в прискореному розвитку високотехнологічних наукомістких виробництв як виробництво комп'ютерів, літаків, промислових роботів, інтегральних схем, засобів зв'язку, верстатів з програмним управлінням, високоякісної побутової техніки.

Структурна перебудова матеріального виробництва забезпечила зростання ефективності економіки, зниження матеріало- та енергомісткості, зростання наукомістких, інтелектуальних галузей виробництва.