Конкретні етичні норми професійної діяльності затверджуються в професійних кодексах. Професійний кодекс - це фіксовані правила поведінки, що пропонують визначений тип моральних взаємовідносин, які є оптимальними з точки зору професійної діяльності. Яскравим прикладом є професійний кодекс лікарів (клятва Гіппократа), основний принцип діяльності яких - не нашкодь, кодекс військовослужбовців (присяга), що пропонує їм завжди і скрізь захищати інтереси своєї батьківщини.
Професійні кодекси мають вигляд уставів, інструкцій і розробляються на різних рівнях:
o на рівні підприємств та організацій (великі компанії створюють корпоративні етичні кодекси, формулюючи в письмовому виді етичні принципи корпорації, правила поведінки, відповідальність адміністрації стосовно своїх працівників);
o на галузевому рівні;
o на регіональному рівні;
o на міжнародному (наприклад, Глобальний етичний кодекс туризму, схвалений на Генеральній асамблеї Всесвітньої туристської організації.
|
|
Професійний кодекс може мати різні форми, а саме:
o формальний кодекс використовується для того, щоб продемонструвати, що певна група людей належить до тієї або іншої професії. Кодекс публікується, на нього посилаються на врочистих заходах, його читають уголос у момент вступу в професію;
o кодекс-ідеал проголошує те, до чого прагнуть представники певної професії, тобто в ньому висуваються максимальні вимоги;
o дисциплінарний кодекс містить мінімум вимог, необхідних для виконання;
o кодекс-етикет містить вимоги до зовнішнього вигляду і манери поведінки фахівців;
o єдиний кодекс поєднує в собі всі попередні.
Тип кодексу розробляється залежно від професії та поставлених цілей. Однак будь-який кодекс повинен мати наступні властивості, тобто повинен бути:
- регулятивним, тобто містити положення, які впливають на вибір рішення фахівця;
- контролюючим, тобто декларувати різні форми покарань за порушення правил;
- предметним, тобто його положення повинні відбивати реально існуючі в професії специфічні моральні проблеми;
- просоціальним, тобто він покликаний захищати суспільні інтереси та інтереси тих, на кого спрямована діяльність фахівців.
Для розробки професійного кодексу фахівця із сервісної діяльності необхідно визначити її специфіку. У зв'язку з тим що специфіка сервісної діяльності полягає в наданні споживачам і партнерам різного роду послуг, конкретні положення кодексу повинні регламентувати:
- якість надання послуг (відповідність ціни і якості, кваліфікованість, використання інноваційних технологій і т.п.);
- форму надання послуги (зручність, швидкість, відповідність юридичним і моральним законам, індивідуальний підхід і т, п);
- професійний і культурний рівень фахівця, що надає послугу (компетентність, ввічливість, тактовність, коректність, акуратність і т.п.).