Лексичні норми є найменш консервативними елементом мовної системи. Якщо фонетична система, наприклад, української мови лишилася в основному середньонаддніпрянською, то її словниковий склад поповнився і продовжує поповнюватися лексемами з інших говорів, запозиченнями з чужих мов.
Оскільки за часів Радянського Союзу перехід більшості мовців з української мови на російську відбувався майже примусово, то це була не російська літературна, а її місцевий варіант з українською фонетикою, ритмомелодикою, великою кількістю кальок тощо. Виявилися негативні наслідки інтерференції – відхилення від норм кожної з мов, котрі бувають у мовленні білінгвів унаслідок того, що вони обізнані більш ніж з однією мовою. До того ж, обізнані недостатньо: рідну мову не цілком забули, а другу не повністю засвоїли.
Найтиповіші порушення лексичних норм:
1. Невмотивовані русизми (кальки):
Правильно: Неправильно:
вівтар (олтар) алтарь
вантаж груз
мжичка моросить
виходить получается
швачка швея
|
|
отрута яд
вразливий ранимый
захід міроприємство
збігається співпадає
оголошення об’ява
наступний слідуючий
жити чужим коштом жити за чужий рахунок
потім відтак
2. Неправильне використання синонімічних слів:
Запозичені: Український відповідник:
духовенство духівництво
клюква журавлина
минулорічний торішній
просвітитель просвітник
учбовий навчальний
3. Написання і вимова географічних і власних назв (треба писати так, як записано в паспорті, хоча у паспортах зафіксовано чимало неправильних написань, що суперечать законам мови. Такі написання й вимова затемнюють в багатьох випадках прозору етимологію прізвищ і географічних назв).
4. Неправильний переклад:
Українська: Російська:
як подарунок в виде подарка
бути перед очима быть на виду
виняток исключение
виключно исключительно
тиждень неделя
5. Вживання українських слів у невластивому їм значенні:
відтак = потім, після того (а не отже, таким чином);
меткий = швидкий, спритний, сміливий (а не точно спрямований у ціль);
відноситися = перебувати в певній відповідності з чим-небудь (значення “ виявляти свої почуття до когось або чогось ” колись було йому властиве, але в останні десятиліття відбулося звуження семантики);
ставитися = виявляти свої почуття до когось або чогось;
рахувати = лічити (а не вважати, гадати).