Основи статистичних методів одержання даних земельного кадастру

Статистика взагалі займається збором і аналізом великих масивів даних.

Суть статистичних спостережень полягає в плано­мірному, науково обґрунтованому і організовано­му зборі масових даних про явища і процеси. Вони дають вихідні матеріали для наступного аналізу явищ, а тому від їх повноти і якості залежить обґрунтованість висновків.

Форми статистичних спостережень:

1) звітність;

2) перепис.

Звітність - така форма спостереження, при якій необхідні матеріали одержуються від організацій, під­при­ємств, установ у вигляді встановлених законом доку­мен­тів, які готуються і подаються систематично в статис­тич­ні органи. Форми і строки звітності встановлює Держкомстат України (місячна, квартальна, піврічна, річна).

Форми земельної звітності: 6- зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем. Згідно з наказом Державного комітету статистики України 05.11.98 N 377«Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» передбачнені спеціальні форми звітності.У звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Форма N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" Звіт за формою N 6-зем складається за станом на 1 січня кожного року і включає два розділи: землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (розділ перший), у тому числі в межах населених пунктів (розділ другий).Звіт за формою N 2-зем складається за станом на 01.01 і на 01.07 кожного року і включає два розділи - землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць та у тому числі - у межах населених пунктів.

Форма N 6а-зем " Звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями" та форма N 6б-зем "Звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями". Звіти за формами N 6а-зем і N 6б-зем складаються за станом на 1 січня і кожний включає два розділи: відповідно, зрошувані та осушені землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі - в межах населених пунктів.При обліку зрошуваних та осушених земель зберігається така сама класифікація за основними групами землекористувачів, власників землі та за угіддями, які є при обліку всіх земель за формою N 6-зем.За графами облік ведеться за всіма угіддями, які є на зрошуваних та осушених землях.Зі зрошуваних земель виокремлюють зрошувані землі на осушених площах, тобто такі, на яких побудована спеціальна зрошувальна система, яка забезпечує регулярне зрошування цих земель, а із осушених земель виокремлюють площі, осушені закритим дренажем і з двобічним регулюванням водного режиму

Деякі показники не підлягають звітності, тому необ­хідно проводити спеціальні статистичні спостереження, до яких належить перепис.

Перепис - це така форма спостереження, при якій статистичні органи збирають матеріали шляхом спеці­ально організованих на визначену дату обстежень (подіб­но перепису населення). При цьому враховується фактич­ний стан використання земель.

В Україні періодично проводять перепис зрошуваних і осушених земель, плодово-ягідних насаджень у вигляді інвентаризації земель (раз в 10 років).

Основні способи статистичних спостережень:

· безпосереднє спостереження;

· документальний спосіб;

· опитування.

· Безпосереднє спостереження - одержання необхідної інформації і заповнення земельно-кадастрової докумен­та­ції працівниками земельно-кадастрової служби на основі безпосереднього огляду об'єкта, при без посеред­ньому зніманні та коректуванні планово-картографічного матеріалу, обмірі посівних площ тощо.

· Документальний спосіб передбачає вивчення різного роду документів (звітів про стан землеволодінь і земле­ко­ри­стувань, зрошуваних і осушуваних земель, затрат праці, урожайність) та планово-картографічних мате­ріалів.

· Опитування означає реєстрацію фактів, що ґрунту­ються на свідченнях опитуваних (при відсутності документів). Цим способом користуються при визна­чен­ні врожайності сільськогосподарських культур при відсутності книги історії полів (відновлення документа­ції), для складання схеми попередників.

Основні статистичні методи аналізу даних земельного кадастру

Аналіз статистичних даних - найбільш складний і відповідальний етап статистичних досліджень.

Завдання аналізу полягає в тому, щоб виявити і пояснити закономірності, які проявляються у протіканні суспільних явищ і на цій основі сформулювати пра­вильні теоретичні і практичні висновки.

Використовуються такі статистичні методи аналізу даних земельного кадастру:

1) метод паралельних рядів (порівняння) - для визначення зв'язку між різними ознаками. Суть: порівняння даних, розташованих в таблицях;

2) балансовий метод - для встановлення зв'язку між явищами і його характеристиками шляхом розміщення взаємозв'язаних показників у таблиці, контроль підсум­ків окремих частин, які повинні бути рівними;

3) метод аналітичних групува нь - аналіз взаємозв'язків між різними ознаками;

4) метод кореляційного аналізу - найбільш доскона­лий метод багатофакторного аналізу складних явищ, коли одна величина (ознака) залежить від великої кількості інших величин (ознак). Такі залежності дуже складні.

Наприклад, розмір валового доходу, урожайність зале­жить від розміру землекористувань, кількості добрив, площі посіву, спеціалізації, енергонасиченості, затрат праці, системи обробітку, якості земель, кліматич­них умов.

Управління, ведення, контроль. Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органомвиконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру має встановлюватися законом. Стаття 204 ЗК України закріплює норму, відповідно до якої ведення державного земельного кадастру покладається на органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Ім­перативний характер цієї норми дозволяє стверджувати, що створення, обробка, поширення, використання, зберігання об'єктів земельно-кадастрової інформації покладається вик­лючно на зазначені органи державної виконавчої влади. До складу органів виконавчої влади з пи­тань земельних ресурсів входять: · Державне агенство України земельних ресурсів і · підпорядковані йому Державний ко­мітет АР Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, · об­ласні, Київське та Севастопольське міські головні управлін­ня, · районні відділи, · міські (міст обласного та районного підпо­рядкування) управління (відділи) земельних ресурсів та ін-женери-землевпорядники сіл і селищ¹. У положеннях, що ви­значають правове становище цих органів, закріплюються по­вноваження щодо ведення державного земельного кадастру.