Кореляція

Одне з найнебезпечніших слів у журналістиці – „зв’язок”. Бага­то облудних історій з’являються тому, що зацікавлені оголошують про спорідненість двох речей, а журналістам бракує допитливості. У результаті виникає плутанина між статистичною кореляцією та причинно-наслідковим зв’язком. Це не одне й те саме. Кореляція може бути і, ймовірно, є збігом. Зв’язок є тоді, коли одна річ спри­чиняє іншу чи сприяє її появі.

Поєднання двох факторів не доводить їхній зв’язок. Наприклад, тісна кореляція між купівельною спроможністю священиків і продажем презервативів, але зв’язку немає. Журналістам накидають усілякі ймовірніші (але також хибні) еко­номічні зв’язки, тоді, як найпростіше пояснення таке, що в період зростання всі показники зростатимуть, і чимало непов’язаних між собою збільшуватимуться точно пропорційно. Найкращим пояс­ненням тут, як і з багатьма іншими кореляціями, є випадок.

Історії про здоров’я

Найвільніше встановлюються зв’язки, коли йдеться про здоров’я. Вам говорять, наприклад, що є чітка кореляція між помірним споживанням вина й зниженням ризику захворіти на рак. Перш, ніж написати про зв’язок, зупиніться й поміркуйте. Цілком може бути, що ті, хто помірно споживають вино, роблять іще щось таке, що знижує онкоризик, – може, вони багатші, здоровіші, часті­ше перевіряються в лікаря, менше курять, легше вправляються зі стресом тощо. Це класичний приклад того, як кілька розважливих міркувань можуть вставити „зв’язок” у контекст. Ще є історії, в яких порівнюють рівні захворювань у різних країнах. Це часто дає разючий результат. Наприклад, онкоризик у розвинених країнах, зазвичай, відчутно більший, ніж у значно бідніших країнах, що роз­виваються. Чи означає це, що бідніші народи дотримуються якоїсь дієти або мають інший секрет здоров’я? Можливо, та з іншого боку, це можна пояснити просто тим, що позаяк на рак частіше хворіють люди середнього й похилого віку, в багатших країнах жи­вуть достатньо довго, щоб нажити більше онкозахворювань.

У розповідях про здоров’я чи безпеку пам’ятайте, що статистика смертей завжди точніша за дані про травмування. Закон зобов’язує фіксувати причину смерті, тому з цими показниками значно важче помилитися. На них, до того ж, не впливає факт самодіагностики, яка у випадку тілесних пошкоджень може привести до перебіль­шень, до яких спонукають фінансові причини – бажання отрима­ти більшу страховку чи відшкодування.

Кластерні дослідження

Інший тип історій, де нібито переконливий „зв’язок” підманює довірливих – дослідження захворюваності поблизу ліній елект­ропередач, звалищ токсичних відходів, ферм, де використовують пестициди тощо. Такі дослідження, зазвичай, проводять учасники протестних кампаній чи адвокати жертв, і вони безцінні з позиції попередження суспільства про екологічні загрози. Та вони часто проголошують хибні зв’язки через те, що дослідники, прагнучи підкріпити позицію замовників, починають добирати дані, вибираючи підходящі, та звужувати чи розширювати межі зони, щоб дістати потрібний результат. Завжди перевіряйте межі таких до­сліджень, бо часто вони не мають сенсу. Така ж хитрість може бути застосована у контрдослідженнях на замовлення органів влади з метою довести, що проблеми не існує.