Прогнозування

Джерела часто дають перебільшені прогнози. Найпоширеніший метод – взяти найбільший з можливих показник зростання й за­стосувати його поза межами часу, коли початкове зростання (не­минуче високе у відсоткових показниках) вже минеться. Нижче описано ще одне зловживання.

„Ми втрачаємо 7 мільйонів гривень щомісяця”

Фірми часто роблять подібні заяви під час страйку. Постає питання, як вони вирахували цю суму. Найчастіше береться найпродуктив­ніший день року, множиться на 365, а далі до добутку додаються всі види передбачуваних втрат: зростання страхових премій, вартість відшкодування клієнтам тощо. У відповідь на такі заяви, запитай­те насамперед про тогорічний обіг, а потім – чому передбачувані місячні втрати компанії складаються в річний обіг у кілька разів більше востаннє досягнутого.

Справжнє зростання проти позірного

Звіти про зростання – ще одне джерело ілюзій, бо насправді ре­ального зростання може й не бути. Це може бути різке зростан­ня поінформованості, застосування обов’язкового звітування чи нова спонука до звітування. Всі ці фактори важливі для контекс­ту, і особливо настійні, коли певний тип поведінки, зазвичай зло­чин, стає топ-новиною місяця. Зазвичай, явище негайно здобуває виразну назву. „Дорожнє шаленство” – хороший приклад. Несподівані його вияви, здається, скрізь. Та проаналізоване з погля­ду статистики, „нове загрозливе” явище рідко виявляється таким уже „новим” чи „загрозливим”, як про нього пишуть.

Чи не змінилось означення предмета дослідження?

Величезне зростання дитячих садків, наприклад, може спричинити зміна термінології, коли те, що раніше називали ігровим класом, переходить у розряд дитячих садків. Було б помилкою робити з цього висновок про нібито вибухове зростання охоплення дітей до 5 років дошкільними установами.

Дійсність цікавіша за штучний ажіотаж і вигадки

По-перше, тому що це дійсність. По-друге, вона часто дивує. У країнах з суворими зимами традиційною є історія про різке зрос­тання дорожніх пригод через несподіваний снігопад. Та поцікавив­шись у когось, хто веде таку статистику, ви дізнаєтесь, що значно більше аварій трапляється в сухі сонячні дні – ймовірно, вдвічі порівняно зі сніжними днями. У ясний день на дорогах значно біль­ше людей, а в погану погоду виїжджають лише ті, хто змушений (зокрема, велика частка професійних водіїв). Тож і дорожніх пригод менше. „Снігопад рятує життя” – не така сенсаційна історія, як щось на кшталт „Хуртовина вбиває 13 подорожніх”, але прав­дивіша й оригінальніша.