Та енергетична незалежність для України в оцінках експертів

Прагнення України до енергетичної самостійності набувають дедалі більш чітких обрисів. Україна оголосила курс на диверсифікацію енергопоставок і збільшення власного газовидобутку. Базовий сценарій проекту оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. передбачає зростання річного внутрішнього видобутку газу до цього року з 20 млрд куб. м, що видобуваються, до 44,4 млрд куб. м і скорочення його імпорту до 5 млрд куб. м. Зростання видобутку газу передбачається за рахунок освоєння глибоководної частини шельфу Чорного моря [1], запаси якого оцінюються від 4 до 13 трлн куб. м, а також нетрадиційного газу у вигляді сланцевого газу, газу щільних пластів і вугільного метану.

Протягом останніх двох років наша держава помітно активізувала зусилля з метою освоєння морського шельфу Чорного й Азовського морів. Сьогодні уряд України намагається залучити до цього й іноземні компанії.

За останніми повідомленнями, Кабінет Міністрів України має намір створити умови для видобутку нафти і газу на шельфі Чорного моря енергетичними компаніями Eni [2] з Італії та Electricite de France з Франції (EDF). Про це повідомив Прем’єр-міністр М. Азаров, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів у Києві 17 жовтня. «Сьогодні ми розглянемо проект розпорядження, яке дає старт видобутку нафти і газу на шельфі Чорного моря за участю провідних міжнародних енергетичних компаній: Eni (Італія), Electricite de France (Франція)», – сказав він. «У рамках зазначеного інвестиційного проекту обсягом до 4 млрд дол. до кінця поточного десятиліття очікується збільшення щорічного видобутку нафти і газу на
2–3 млн т умовного палива», – додав голова українського уряду.

Як повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів, «італійська Eni, французька Electricite de France (EDF) та українські ДАО “Чорноморнафтогаз” і ТОВ “Води України” планують у рамках угоди про розподіл продукції (УРП) спільно розробляти вуглеводневі площі Субботіна, Абіха, Маячна і Кавказька на шельфі Чорного моря». За даними прес-служби, необхідність укладання УРП з розробки цих площ пов’язана з відсутністю державного фінансування та технічних засобів для освоєння нових великих родовищ корисних копалин, необхідних для соціального розвитку та економічної безпеки країни.

Фінансування робіт на етапі розвідки до комерційного видобутку на кожній із чотирьох ліцензійних ділянок повністю візьмуть на себе Eni і EDF, частка яких у продукції, що добувається, має становити 55 %.

Українські компанії повернуть іноземним інвесторам здійснену за них частку інвестування (45 %) за рахунок майбутньої реалізації частини належних українським компаніям вуглеводнів. У разі відсутності комерційного відкриття та завершення проекту до етапу промислового видобутку інвестиції іноземних компаній не повернуть, уточнюють у Мінекології.

Про те, що найбільша італійська нафтогазова компанія Eni сьогодні зацікавлена у видобутку природного газу на українському шельфі Чорного моря, розповідає і міністр енергетики України Е. Ставицький. «У нас є заявки від італійських компаній, а саме, компанії ENI, про розробку мілководного шельфу», – розповів чиновник, виступаючи перед народними депутатами у ВР.

За його словами, український шельф Чорного моря – найбільш перспективне джерело видобутку традиційного природного газу в країні. У той час як «газові свердловини» на суші виснажуються, шельф Чорного моря досліджений менш ніж на 5 %. «Держава Україна у 2013 р. буде видобувати більше всіх у цілому вуглеводнів на Чорному морі. Я маю на увазі всі країни чорноморського басейну», – заявив міністр енергетики України.

Варто зазначити, що згадана італійська компанія вже представлена на українському ринку: на початку жовтня 2012 р. вона придбала 50,01 % у
ТОВ Західгазінвест (Івано‑Франківська обл.), яке має у своєму розпорядженні ліцензії на розробку дев’яти родовищ сланцевого газу на західній Україні загальною площею близько 3,8 тис. кв. км, що є продовженням польського Люблінського басейну.

Уряд також планує до 24 листопада поточного року підписати УРП у межах Скіфської ділянки [3] шельфу площею 16,698 тис. кв. км із консорціумом на чолі з американською ExxonMobil (40 %, оператор), Shell (35 %), австрійської OMV в особі румунської «дочки» Petrom (15 %) і НАК «Надра України» (10 %). Цей консорціум переміг у відповідному конкурсі у 2012 р.

Суть угоди зводиться до того, що Кабінет Міністрів України візьме на себе зобов’язання в майбутньому укласти контракт про розділ нафти і газу, які добуватимуться трьома компаніями на українській частці чорноморського шельфу на Скіфській площі. Незважаючи на публічне підписання угоди, деталі домовленості залишаються в секреті. Е. Ставицький розповів лише про те, що спершу будуть проведені сейсмічні роботи для визначення зон майбутнього буріння свердловин. За словами міністра, загальний видобуток газу на чорноморському шельфі становитиме 8–10 млрд куб. м на рік. Правда, міністр не захотів розповісти про те, яка частина газу, що добувається, дістанеться Україні, прикрившись пунктом про конфіденційність в угоді. Е. Ставицький на це запитання дав зрозуміти, що «усе відбувається в рамках законодавства», а остаточна угода про розділ продукції буде погоджена в найближчий місяць.

За даними уряду, обсяг інвестицій у реалізацію проекту на першому етапі станоситиме близько 1,6 млрд грн. За попередніми даними обсяг щорічного видобутку може становити 5 млрд куб. м, загальні запаси ділянки оцінюються у 200–250 млрд куб. м.

Переговорний процес ведеться і між НАК «Нафтогаз України» та бразильською компанією Petrobras, яка входить до числа світових лідерів у сфері видобутку енергоносіїв на морському шельфі. Кілька років тому компанія розпочала роботи в Чорноморському басейні на турецькій частині шельфу. Переговори також ведуться з компаніями Korea Resources Corporation, ТНК-ВР, Royal Dutch Shell Group, Chevron, Exxon Mobil, Texaco, Regal Petroleum, Cadogan Petroleum, Hunt Oil Company, OMV, Gas de France, RWE Dea AG та ін.

На сьогодні на українському шельфі Чорного моря працює держкомпанія Чорноморнафтогаз [4]. Крім того, у Криму офіційно розпочалася експлуатація нової високотехнологічної самопідйомної плавучої бурової установки «Петро Годованець». За її допомогою український уряд має намір різко збільшити видобуток природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів. Як повідомляють ЗМІ, НАК «Нафтогаз України»
29 вересня уклала з американською нафтогазовою компанією Halle Burton угоду про сервісне обслуговування бурової установки «Петро Годованець».

Як повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості, «Україна планує згодом довести загальну кількість самопідйомних бурових установок (СПБУ) до п’яти». Він поінформував, що проводить переговори з вітчизняними суднобудівними підприємствами про можливість будівництва наступних бурових і судів-трубоукладачів на території України на вітчизняних потужностях. Як повідомлялося, «Чорноморнафтогаз» за підтримки материнської компанії – НАК «Нафтогаз України» – проводить масштабну модернізацію своїх виробничих потужностей з метою освоєння до 2015 р. семи та дообладнання двох діючих, що дасть змогу збільшити річний видобуток природного газу більш ніж утричі – до 3 млрд куб. м на рік. Одеського родовища природного газу за допомогою СПБУ «Петро Годованець». Паралельно спеціалізована трубоукладальна баржа GMC Pride, керування якою здійснюють фахівці кіпрської компанії Flexglade Limited, споруджує підводний газопровід завдовжки близько 76 км.

До того ж 28 вересня НАК «Нафтогаз України» і німецька
RWE Dea AG підписали меморандум про співпрацю щодо вивчення території спільного інтересу на шельфі Чорного моря та збільшення видобутку вуглеводнів в Україні.

Разом з тим у відомстві Міненерго стверджують, що за рахунок освоєння шельфу Чорного та Азовського морів Україна має можливість уже в найближчому майбутньому істотно збільшити видобуток нафти і газу, а в перспективі – звести до мінімуму обсяги закупівлі імпортних енергоносіїв. «Потенційні запаси шельфу оцінюються в 2,3 млрд т умовного палива, їх освоєння не перевищує 4 %», – ідеться в повідомленні прес-служби.

Прем’єр-міністр України М. Азаров сказав, що за допомогою сучасних бурових установок збереже для країни понад 1 млрд дол. на рік, які вимушена платити «Газпрому». «Ми в Криму, наприклад, на шельфі почали бурити, придбали дві бурові установки. Це дуже дорогі установки, але вже найближчим часом ми видобуток газу збільшимо до 3 млрд куб. м тільки на шельфі», – підкреслив Прем’єр. За словами М. Азарова, 3 млрд куб. м газу це 1,2 млрд дол., які Україна просто так віддає Російській Федерації. Більше того, влада країни не виключає, що Україна з часом зможе взагалі відмовитися від імпорту газу.

Російські аналітики вважають ці орієнтири досяжними. «Щоб піти від імпорту російського газу, Київ розвиває проекти з енергозбереження, збільшення видобутку власного газу та вугілля, – пояснює аналітик компанії “Альпарі” В. Антонов. – Уряд планує економити тільки на освітленні до
1,5 млрд куб. м газу. Від збільшення видобутку вугілля, за деякими оцінками, зниження обсягів імпорту газу становитиме 7–9 млрд куб. м». Озвучені останнім часом проекти, за його словами, реалістичні, але не в поточній ситуації, коли при зростанні дефіциту бюджету знижуються золотовалютні резерви. «Щоб приступати до нових проектів, необхідно врегулювати питання зі штрафними санкціями 11-річної угоди між “Газпромом” і “Нафтогазом”, укладеної в січні 2009 р. “Газпром” може пред’явити “Нафтогазу” претензії з оплати невідібраного 2013 р. обсягу газу, і штраф може перевищити 5 млрд дол.», – вважає В. Антонов.

Теоретично Україна володіє значними запасами газу, але технології його видобутку не відпрацьовані, тому про його широке застосуванні говорити поки рано, вважає голова правління інвесткомпанії Concern General Invest А. Никитюк.

Крім того, як вважає керівний директор UFXMarkets Денніс де Йонг, протистояння Москви та Києва в питанні транспортування газу – це суттєвий ризик для Європи, що виявляється, як правило, у вигляді перебоїв із постачанням енергоресурсів. «На нашу думку, італійська Eni та французька EdF виходять на ринок газу України для того, щоб мінімізувати цей ризик, – вважає він. – Що стосується енергетичної самодостатності України, то, на нашу думку, все залежатиме від якості реалізації проектів, у тому числі й по сланцевому газу, наприклад, з Chevron в Львівській області та RoyalDutchShell у Донецькій і Харківській областях» [5].

Активність на українському шельфі, як повідомляють ЗМІ, уже викликала занепокоєння російського «Газпрому», найпотужнішого імпортера газу до України. Видання повідомляє, що «Газпром» запропонував українському «Нафтогазу» відмовитися від самостійної розробки українського шельфу, і створити спільне підприємство, про яке були переговори два роки тому.

Натомість, експерт з енергетичних питань О. Нарбут вважає, що на морських глибинах Україна має залучати західних партнерів та їхні технології, але в жодному разі не «Газпром». Утім, на його думку, зарано говорити про те, що чорноморський газ дасть змогу Україні зменшити імпорт палива з Росії та змусити її поступитися у ціні. ««Газпром», на сьогодні, ані в стратегічних, ані в тактичних цілях не має намірів удосконалювати власний потенціал видобутку газу в Україні. Тобто такого типу партнерство не має жодної перспективи. Якщо ж говорити про темпи, то для того, аби від розвідки перейти до видобутку, необхідно, щонайменше три–чотири роки. Це означає, що в разі підписання в першому півріччі наступного року договору з консорціумом (у складі ExxonMobil та інших компаній. – Ред.) перспектива вийти на видобуток планується на 2016–2018 рр. Можливість впливати на ціну російського газу дасть більш швидка інтеграція в Європейську енергетичну інфраструктуру та відповідно до пакетів енергетичних рішень ЄС – запрошення на ринок інших потенційних постачальників, які б змогли скласти серйозну конкуренцію російському “Газпрому”», – підсумовує експерт.

Директор Інституту енергетичних досліджень Д. Марунич прогнозує, що у 2015 р. Україна видобуватиме на шельфі вже не півтора, як нині, а 3 млрд куб. м. Попри це, на його думку, чорноморський газ не уповільнить подорожчання енергоносіїв для населення та промисловості. Експерти очікують, що в найближчі роки вирішальними для внутрішніх цін на газ в Україні й далі залишатимуться відносини з Росією.

А от лондонська Financial Times вважає, що останні події в Україні мали би все більше непокоїти російського газового монополіста «Газпром». Бо Київ не лише на словах залякує Москву вийти нарешті з-під газової залежності з боку Росії, але й на практиці може підписати у листопаді дві нові угоди на багатомільярдні інвестиції в енергетику. Ідеться про – очікувані в листопаді – угоду Києва з американською Shevron щодо розробки сланців на площі Олеське на заході України, а також угоду з італійською ENI та французькою EDF про розробку газу на Чорноморському шельфі. Газета цитує Президента України, який сказав минулого тижня, що залучення іноземних інвесторів в енергетику України дасть можливість збільшити видобуток власного газу вдвічі впродовж п’яти–семи років. Лише Shevron обіцяє вкласти в розробки в Україні до 10 млрд дол. Експерти, цитовані лондонським виданням, прогнозують, що у разі реалізації нових газових проектів в Україні – це може драматично змінити ситуацію в економіці та принести незалежність в енергетиці.

Начальник департаменту геологорозвідувальних робіт підприємства «Чорноморнафтогаз» П. Дякович констатує, що точні запаси газу на українському шельфі невідомі, оскільки геологи дослідили менше десятої його частини, наголошує П. Дякович. «Незважаючи на те, що шельф Чорного та Азовського морів мало освоєний, його підтверджених запасів достатньо для того, щоб значно збільшити видобуток газу упродовж найближчих трьох–чотирьох років. Обсяг уже освоєних родовищ становить 70 млрд куб. м газу і ще 20 млн – газового конденсату. А це більше, ніж мають решта причорноморських країн разом. Є можливість швидко збільшувати видобуток, бо родовища є доступними, перебувають недалеко від берега, поруч із інфраструктурою з переробки та транспортування газу», – зазначає представник газовидобувного підприємства.

Сусідня Румунія, маючи менші поклади шельфового газу, ніж Україна, видобуває його в кілька разів більше.

Нагадаємо, щоб збільшити видобуток на шельфі, український уряд закупив дві плавучі самопідйомні бурові установки, перша з яких у вересні почала видобувати газ на Одеському родовищі – у її пуску брав участь Президент України В. Янукович. Друга бурова платформа, яку назвали «Незалежність», – запрацює на цьому ж родовищі до кінця року.

Якщо всі ці проекти будуть втілені у життя, Україна зможе збільшити власний видобуток газу до 30 млрд куб. м, розповідає директор Київського міжнародного енергетичного клубу О. Тодійчук.

Розробка родовищ Чорного моря потребує зовсім інших технологій, аніж на суші. Газ перебуває під водою, часто на ділянках, де глибина моря – кількасот метрів, іноді – у сейсмонебезпечних зонах. Чорноморські родовища поєднують поклади природного газу, сланцевого газу, газоконденсату та нафти на одній території, тому видобуток має відбуватися одразу за кількома напрямками, наголошує один із провідних дослідників геології українських газових родовищ, академік НАН України О. Лукін. «Треба передовсім розробляти газ сланцевих товщ одночасно з розробкою традиційних родовищ, які перебувають на тому ж місці, – радить науковець. – У південному регіоні це нещодавно довели геологорозвідники на Прикерченському шельфі, коли відкрили Субботінське родовище.
Є традиційні поклади газу та нафти. Але водночас там залягає чорносланцева товща, яка за цілою низкою ознак є газоносною». О. Лукін бачить і серйозну проблему з видобутком газу на шельфі – захист довкілля. На думку науковця, Україна є бідною державою, де на екологічних витратах часто економлять, тоді як ліквідація екологічної катастрофи – по кишені лише багатим країнам.

Частка нафти і газу становить половину українського енергетичного балансу, тоді як більша частина їхнього обсягу імпортується – такі розрахунки наводить керівник інформаційно-аналітичного відділу «Нафтогазбудінформатика» О. Лактіонов. За його словами, у таких умовах інші держави збільшують кількість постачальників та активніше видобувають власний газ. «Маємо збільшення постачання скрапленого природного газу на світовий ринок, збільшення споживання екологічно чистих палив. Міжнародна енергетична агенція передбачає, що до 2030 р. природний газ посідатиме друге місце у структурі споживання, після нафти. Отже, більшість тенденцій пов’язані з диверсифікацією: чи то ресурсної бази, чи то енергетичного балансу, чи то постачання… Недостатній рівень диверсифікації зумовлює енергетичну залежність України. Щодо внутрішньої диверсифікації, то це збільшення власного видобутку, за рахунок шельфу Чорного моря», – вважає фахівець.

Дослідники чорноморських газових родовищ, серед яких і керівник геологічного відділу державного підприємства «Укргеофізика» А. Толкунов, вважають, що видобувати газ шельфу буде дорожче через складні геологічні умови. Тому стрімкого зростання видобутку очікувати не варто: необхідні комплексні геологорозвідувальні роботи, аж до моделювання родовища у форматі «3D», а крім того, технології видобутку з глибин до
5 тис. м, зауважує А. Толкунов.

Кримські експерти загалом позитивно оцінюють перспективи освоєння іноземними компаніями українського шельфу Чорного моря. Член Експертно-аналітичної ради при голові Ради міністрів АРК, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку А. Клименко каже, що цей проект дуже цікавий Україні та Криму зокрема. Він відзначає, що підписання угоди означатиме прихід стратегічного інвестора – серйозних, високотехнологічних глобальних компаній, які є ключовими гравцями на світовому енергетичному ринку. «Це сигнал для інвесторів, що можна працювати з Україною, можна працювати в Криму. І це не просто гроші. Ці компанії володіють найновішими технологіями, мають флот спеціалізованих суден, які несуть на собі бурове устаткування та підводні апарати. Ця подія підвищує, можна сказати, капіталізацію України, є своєрідним козирем, що посилює позиції України на світовому енергетичному ринку», – заявив А. Клименко, наголосивши, що останнє стосується, насамперед, суперечок з російським «Газпромом». Експерт вказує на вигоди, власне, для Криму: інвесторам доведеться створювати свою інфраструктуру на узбережжі, або користуватися нинішньою, що належить державній компанії «Чорноморнафтогаз», а це додаткові робочі місця.

До того ж, як зазначають деякі експерти, сама Україна не має змоги видобувати газ на великих глибинах. «“Чорноморнафтогаз” поки не має відповідних технологій, техніки, персоналу та фінансів для розвідки та видобутку вуглеводнів на великих глибинах», – говорить інший експерт, радник голови правління цієї компанії, доктор технічних наук Р. Яремійчук. За його словами, глибина моря над Скіфською ділянкою складає в середньому тисячу метрів, а продуктивні поклади розташовані на відстані 5 км від дна. «Це одна з дуже перспективних великих структур, про які геологи говорять уже дуже давно. Якщо зарубіжні компанії готові вкладати у розвідку великі гроші (сотні мільйонів доларів), то вони аж ніяк не збираються викинути їх у повітря. Там є досить аргументовані дані сейсміки, можливо, тривимірної, у крайньому випадку – двовимірної сейсміки, які підтверджують перспективу цього району», – зазначив Р. Яремійчук.

Хоча ця угода не потребує формального схвалення у Верховній Раді Криму, але віце-спікер кримського парламенту Г. Іоффе каже, що республіканська влада – представницька та виконавча – сприятиме її реалізації на території автономії і, водночас, депутати контролюватимуть, щоб екологічні аспекти реалізації угоди витримувалися згідно з чинним законодавством.

Кримські «зелені» проти угоди не виступають, але висловлюють свою стурбованість. Голова кримської асоціації «Екологія і мир», академік В. Тарасенко закликає не поспішати з рішеннями про освоєння шельфу, глибше вивчити наслідки такої розробки. «Квапся не поспішаючи, обережно змоделюй, спрогнозуй, продумай всі варіанти за форс-мажорних обставин – ось тоді, можливо, на якомусь етапі можна буде переходити вже і до промислового освоєння шельфу», – вважає академік В. Тарасенко. За його словами, ліпше поки що освоювати Чорне море як рекреаційний регіон і транспортний ресурс, а також надавати перевагу розвитку відновлювальної енергетики – сонячної та вітрової.

Водночас він та інші експерти погодилися з тим, що успішна реалізація цієї угоди зі світовими компаніями суттєво сприятиме енергетичній незалежності України.

О. Волович, директор одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень, говорить, що серед найбільших проблем, які перешкоджають освоєнню і розвитку українського морського шельфу, є такі:

«– не виробляються або не закуповуються в достатній кількості плавучі платформи – СПБУ – для розвідки та видобутку енергоресурсів на морському шельфі;

– не вистачає спеціальних суден і платформ для супроводу буріння та експлуатації свердловин, а також для прокладання морських трубопроводів;

– недосконалою є “Програма освоєння вуглеводних ресурсів українського сектору Чорного та Азовського морів”, затверджена постановою Кабміну від 17.09.1996 р. № 1141;

– майже щорічно змінюється порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, процедура отримання яких надто складна й у фінансовому сенсі надто дорога;

– ліцензії на розробку родовищ й видобуток нафти і газу на шельфі передаються від державних структур приватним фірмам, а держава від цього не отримує відповідних фінансових відшкодувань за витрати бюджету на розвідку, буріння та облаштування свердловин;

– розвідка та експлуатація родовищ нафти і газу залишаються непрозорими: дані про поклади, їх розробку, собівартість, кількість свердловин і їх власників, обсяги видобутих енергоресурсів і ціна їх реалізації здебільшого залишаються таємницею для суспільства;

– у державного підприємства державні та приватні структури купують газ за ціною 300–500 грн за тисячу куб. м, а продають споживачам за ціною імпортного російського газу;

– згідно з українським законодавством з експлуатаційних свердловин сплачується податок, а з розвідувальних – не сплачується, проте зафіксовані непоодинокі випадки, коли впродовж тривалого часу свердловини формально числяться розвідувальними, хоча насправді там відбувається видобуток енергосировини;

– чинником стримування розвитку морського нафтогазовидобування є його висока капіталоємність, що не повною мірою враховується при формуванні державної політики у сфері ціноутворення, оподаткування і побудови дозвільної системи».

Також експерт наголосив на тому, що освоєння вуглеводних ресурсів на українському шельфі Чорного й Азовського морів із залученням іноземних інвестицій буде ефективним за умови, якщо інвестування здійснюватиметься інвесторами у повному циклі – від пошуково-розвідувальних робіт до промислової розробки родовищ. «Щоб створити конкурентне середовище на українському енергетичному ринку та не допустити монополії певних компаній, уряд України має залучати якомога більше іноземних інвесторів до освоєння українських шельфових енергоресурсів шляхом проведення прозорих тендерів. Водночас слід нарощувати власний науково-технічний потенціал і виробництво, щоб кількість іноземних компаній на українському енергетичному ринку в перспективі не перевищувала кількості національних. Саме спільні проекти провідних світових нафтогазових та українських компаній (державних і приватних) можуть забезпечити значне збільшення розвіданих запасів вуглеводнів та їх видобуток», – стверджує О. Волович. І наголошує на тому, що жодна іноземна нафтова компанія не підпише угоди без гарантованого захисту законодавчими нормами, які забезпечать економічну та юридичну стабільність умов договору з моменту його підписання та протягом усього терміну дії: «Терміново необхідно внести зміни в деякі закони, що регулюють освоєння морського шельфу України:

– повернути в Закон України “Про угоди про розподіл продукції” положення про стабільність основних умов договору, яке було вилучене в процесі його доопрацювання;

– внести зміни в ст. 7 Закону України “Про трубопровідний транспорт” і зняти заборону з державних компаній на розпорядження власним майном;

– внести зміни до Закону України “Про угоди про розподіл продукції”, які дадуть можливість визначити ДАТ “Чорноморнафтогаз” як уповноважену державою сторону;

– з метою уникнення суперечливого тлумачення норм законодавства та вдосконалення регулювання механізму діяльності у нафтогазовому секторі прийняти нову редакцію “Кодексу про надра”, адже чинна редакція застаріла та не узгоджується з іншими ключовими законами, зокрема “Про нафту і газ” та “Про угоди про розподіл продукції”», – наголошує директор одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень О. Волович.

Отже, за рахунок видобутку природного газу на частині чорноморського шельфу, в уряді очікують, що за кілька років газ Чорного моря допоможе Україні відчутно зменшити імпорт блакитного палива з Росії. Проте, як бачимо, експерти наголошують, що для цього потрібно декілька років, а ще сприятливий інвестиційний клімат і найсучасніші газовидобувні технології.

Україні сьогодні важливо не стільки зробити проект освоєння шельфу максимально дешевим, скільки знайти тих партнерів, які зможуть максимально швидко, на високому технологічному рівні його реалізувати. Оскільки лише потужні компанії світового рівня володіють достатніми фінансовими й технічними ресурсами для розвідки та видобутку енергоносіїв на морському шельфі, найвигіднішим буде залучення компаній-мейджерів, що мають досвід, передові технології, уміння динамічно вести проекти.

Слід зазначити, що міжнародні компанії всерйоз цікавляться видобутком газу в Україні, вважаючи наші запаси досить перспективними (Матеріал підготовлено за використанням таких джерел інформації:Nk.org.ua (http://wallnews.info). – 2013. – 21.10; Перший Національний (http://1tv.com.ua). – 2013. – 9.10; Best News Network (http://bnn.in.ua). – 2013. –6.09; FINANCE.UA (http://news.finance.ua). – 2012. – 24.01; Чорноморські новини (http://chornomorka.com). – 2012. – 16.08, 18.08; Радіо Свобода (http://www.radiosvoboda.org). – 2012. ‑ 22.10; 2013. – 21.10, 1.10; NovostiMira (http://www.novostimira.com.ua). – 2013. – 6.09; Газета «Нова Година» (http://ng.pl.ua/2012/09/05). – 2012. – 5.09; Кореспондент (http://ua.korrespondent.net). – 2013. – 17.10, 18.10; Дзеркало тижня. Україна (http://gazeta.dt.ua). – 2013. – 18.10; Пресса Украины (http://uapress.info/uk). – 2013. – 26.09).