Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки

Момент виникнення прав на землю має важливе практичне значення для їх реалізації. Насамперед це стосується до набуття права власності на земельну ділянку та права постійного користування нею, що є необмеженими за строками здійснення, але все ж наділені моментом виникнення у часі. Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК право власності, право постійного користування та право оренди на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За загальним правилом право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Проте, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

40. Обіг земельних ділянок (перехід прав на земельні ділянки) — це врегульовані нормами чинного законодавства суспільні відносини, що виникають між відповідними суб’єктами у процесі переходу прав на зе-мельні ділянки з підстав і в порядку, передбаченому законом, договором, рішенням суду.

До правових засад обігу земельних ділянок слід віднести: а) рівність суб’єктів права власності і господарювання перед законом; б) законність; в) гарантованість і непорушність права власності на землю; г) додержання цільового призначення земельних ділянок; ґ) врахування сервітутів та інших існуючих обмежень на земельні ділянки; д) обов’язковість відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) у передбачених законом випадках; є) обов’язковість проведення експертної грошової оцінки земельних ді-лянок при укладенні цивільно-правових угод; є) обов’язковість нотаріальної форми цивільно-правових угод із земельними ділянками; ж) обов’язковість державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Об’єктом таких правовідносин є земельні ділянки, які не заборонені законом для вільного відчуження від однієї особи до іншої. Суб’єктом ринкових земельних правовідносин виступають фізичні і юридичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування, які можуть бути учасниками цивільно-правових відносин. Зміст цих правовідносин ста-новлять права та обов’язки всіх учасників ринкових земельних відносин. (435)