Предмет злочинів, що посягають на свободу світогляду і віросповідання та порядок поводження з культовими (релігійними) цінностями (ст.178, 179 ККУ)

Право кожного на свободу совісті та віросповідання закріплене в ст.35 КУ та в ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації».

Безпосереднім об’єктом злочину, передб. ст..178, є суспільні відносини, що забезпечують свободу совісті і віросповідання. Додатковим обов’язковим об’єктом виступають відносини власності. Предметом злочину є різні релігійні споруди чи культові будинки: церкви, мечеті, синагоги, каплиці, монастирі та інші приміщення, в яких можуть проходити церковні служби.

Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст..179, є суспільні відносини, що забезпечують свободу віросповідання і повагу почуттів віруючих.

Предмет злочину – релігійні святині. Релігійними святинями є проголошені кожною релігією священні символи: Біблія, ікони, храми, поховання, місця паломництва, святі джерела тощо. Під релігійними святинями слід розуміти шановані віруючими певної релігії предмети та місця релігійного поклоніння, а також місця паломництва віруючих.