Поняття розкрадання чужого майна

У ст..ст. 185-191 ККУ передбачена відповідальність за різні форми розкрадання чужого майна.

Розкрадання – це навмисне протиправне обернення винною особою певним способом чужого майна на користь свою або іншої особи з корисливих спонукань.

Предметом розкрадання може бути майно, яке має вартість, ціну і перебуває у чужій для винної особи власності.

Не буде розкрадання у випадку привласнення знайденого майна або такого, що випадково опинилося у винного. Не є розкраданням і обманне ухилення особи від передачі відповідно до закону, договору або інших зобов’язань у державну власність приватного майна.

Форми розкрадання чужого майна.

Розкрадання може бути у формі крадіжки – таємне викрадення чужого майна (ст.. 185); грабежу – відкрите викрадення чужого майна (ст.. 186); розбою – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ст..187); викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання – без приладів обліку або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб (ст.. 188-1); вимагання – вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (ст.. 189); шахрайства – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обманом чи зловживання довірою (ст.. 190); привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.. 191).