Характеристика злочинів проти виборчих прав громадянина

Родовим об'єктом злочинів, передбачених розділом IV Особливої частини КК є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечують конституційні права і свобо­ди людини і громадянина. Конституція України (ст.ст. 21— 62) гарантують людині і громадянину низку прав, які захищаються законодавством, зокрема кримінальним.

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина можна поділити на три групи:

злочини, які посягають на виборчі права громадян (ст.ст. 157— 160 КК);

злочини, які посягають на трудові права громадян (ст.ст. 170—175 КК);

злочини, які посягають на інші особисті права і свободи людини і громадянина (ст.ст. 161—169, 176—184 КК).

За посягання на виборчі права громадян законодавець передбачає відповідальність у випадках:

перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157);

неправомірного використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158);

порушення таємниці голосування (ст. 159). Кримінально ка­раним є умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчине­не членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища;

порушення законодавства про референдум (ст. 160), під яким потрібно розуміти перешкоджання насильством, обма­ном, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійс­ненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму;