Зміна складу і властивостей повітря при диханні

Показники якості Атмосферне повітря Повітря, яке видихається
Кисень близько 21 % 15,5- І 8,0%
СО2 0,03-0,04 % 2,5-5,0 %
Пари води різна кількість насичене
Температура різна 35-37°

ти, діетиламін, крезол, фенол тощо. Крім згаданих сполук, в повіт­ря закритих приміщень може надходити більш як 100 летких речо­вин, які утворюються при розкладанні органічних речовин на по­верхні тіла, одягу, в кімнатному пилу, виділяються із полімерних матеріалів.

Оскільки в практичних умовах визначити всі фактори, які мо­жуть забруднювати повітря складно і нераціонально, гігієністи прий­няли досить зручний показник - вміст діоксиду вуглецю, який за­пропонований ще М. Петтенкофером і є досить інформативним. Прийнято вважати: якщо концентрація С02 в повітрі менша 0,07 %, то вентиляцію в приміщенні можна вважати доброю; до 0,1 % -задовільною, а до 0,15 % - допустимою лише для короткотривало­го перебування (наприклад, у кінотеатрах).

Для гігієнічної оцінки повітря, крім хімічного складу, має значен­ня й іонний склад повітря. Чим чистіше повітря, тим більше воно містить легких електровід'ємних іонів.

У закритих приміщеннях легкі іони поглинаються в процесі дихання, а також пилом, одягом тощо. Тому ступінь іонізації вва­жається досить добрим індикатором чистоти повітря. Експериментально підтверджено негативну дію деіонізованого повітря. У лю­дей з'являються сонливість, головний біль, підвищується артеріаль­ний тиск, збільшується кількість недоокислених продуктів у сечі. Для поліпшення якості повітря його збагачують легкими іонами до рівня 4000-5000 в 1 см3.

Поряд з іншими показниками забруднення повітря є мікроор­ганізми (бактерії, спори, цвілеві грибки). Найчастіше вони знахо­дяться на поверхні пилинок, з якими переносяться потоками по­вітря. У повітрі закритих приміщень може бути значна кількість мікроорганізмів, зокрема патогенних.

При кашлі, чханні й при розмові в повітря надходить велика кількість краплинок слини і слизу, в яких є мікроби. Встановлено, що при чханні утворюється до 40000 краплинок, здорова людина може виділити в повітря до 20000 мікробів, а хвора - до 150000. Бризки слини при цьому розлітаються в повітрі на віддаль до декіль­кох метрів. Тривалість знаходження краплинок у завислому стані залежить від їх розміру: великі краплини діаметром до 0,1 мм утримуються в повітрі тільки декілька секунд, Найдрібніші краплини, внаслідок малої маси, можуть знаходитись в повітрі у завислому стані декілька годин і переноситися повітряними потоками на вели­ку відстань.

Звичайно, патогенні мікроби, які є в повітрі, можуть стати причиною інфекційних захворювань. У розповсюдженні цих хвороб має значення стійкість патогенних мікроорганізмів до висушуван­ня, що визначає можливість знаходження їх в рідкій або твердій фазі аерозолю. Розрізняють два способи передачі інфекції через повітря: а) повітряно-краплинний (кір, кашлюк, грип, дифтерія, скар­латина, менінгіт, вітряна і натуральна віспа) і б) пиловий (туберку­льоз, сибірка, гнійні Інфекції, натуральна віспа).

З метою попередження бактеріального забруднення повітря і його негативного впливу проводять ряд профілактичних заходів: вентиляцію приміщень, вологе прибирання з використанням дезінфікуючих речовин, забезпечення достатнього природного освітлення, ізоляція хворих, опромінення повітря бактерицидними лампами.

44.Вплив діоксиду вуглецю на організм людини. Діоксид вуглецю як санітарний показник ступеня чистоти приміщень виробничих приміщень.

Діоксид вуглецю, що є кінцевим продуктом окиснення вуглецю у концентпраціях 1-2% не впливає негативно на організм людини.Збільшення концентрації до понад 3% це призводить до прискореного дихання, головного болю, шуму у вухах, артеріального тиску, прискореного серцебиття. Подальше підвищення концентрації призводить до смерті.

Для забезпечення нормальних умов проживання і трудової діяль­ності необхідно, щоб концентрація діоксиду вуглецю (СО2) в при­міщенні не перевищувала 0,1 % (1 л/м3). З цією метою кількість вентиляційного повітря на одну людину повинна становити (в м3/год): в житлових приміщеннях - 40-75; аудиторіях, театрах - 20-30; службових приміщеннях — 20-42; класах - 12-30; лікарняних пала­тах для дорослих - 60-75; палатах для дітей - 35; майстернях - 70; убиральнях - 60-100; кухнях - 200-30

Харчова добавка E 290 (діоксид вуглецю) застосовується в харчовій промисловості в ролі консерванту, регулятору кислотності і антиоксиданту. У побуті добавка E 290 більш відома як вуглекислий газ.

За своїми фізичними властивостями діоксид вуглецю є безбарвним газом, який має трохи кислуватий смак і не має запаху. Добавка E 290 може розчинятися у воді з утворенням слабкої вугільної кислоти. Хімічна формула діоксиду вуглецю: CO2.

У промислових масштабах вуглекислий газ отримують з димових газів шляхом його абсорбування карбонатом калію або моноетаноламіном. Для цього суміш промислових газів пропускають через розчин карбонату калію. Діоксид вуглецю абсорбується даним розчином, утворюючи гідрокарбонат. Далі розчин гідрокарбонату нагрівають або піддають зниженому тиску, в результаті чого з нього вивільняється чиста вуглекислота.

Крім цього, діоксид вуглецю можуть отримувати на спеціальних установках з розділення повітря, як побічний продукт при видобутку чистого кисню, аргону та азоту.

У невеликих кількостях в лабораторних умовах діоксид вуглецю отримують шляхом взаємодії карбонатів з кислотами. Наприклад, в ході реакції крейди з соляною кислотою відбувається утворення нестабільної вугільної кислоти з подальшим її розпадом на вуглекислий газ і воду:

СаСО3 + 2НСl = СаСl2 + СО2 + Н2О

Діоксид вуглецю входить до складу атмосфери і багатьох живих клітин нашого організму. З цієї причини добавку E 290 можна віднести до класу відносно нешкідливих харчових добавок.

Проте слід пам'ятати, що вуглекислий газ сприяє прискореному всмоктуванню різних речовин в слизову шлунка. Саме цей ефект проявляється при швидкому сп'янінні, внаслідок вживання газованих алкогольних напоїв.

Крім цього, газовані напої являють собою не що інше, як слабку вугільну кислоту. Тому надмірне вживання напоїв з добавкою E 290 протипоказано людям з хворобами шлунка та шлунково-кишкового тракту (виразки, гастрити).

Існують і більш безпечні «побічні ефекти» впливу вуглекислоти на організм. Так, при вживанні газованих напоїв у більшості людей спостерігається відрижка і «здуття живота».

Існує ще одна думка щодо шкоди харчової добавки E 290. Сильногазовані напої можуть сприяти «вимиванню» кальцію з кісток організму.

У харчовій промисловості діоксид вуглецю застосовується в якості добавки-консерванту E 290 при виробництві алкогольних і безалкогольних напоїв. Вугільна кислота, що утворюється при реакції діоксиду вуглецю з водою має знезаражувальну та антимікробну дію.

У хлібопекарській справі добавка E 290 може застосовуватися в якості розпушувача, надаючи пишності хлібобулочним виробам.

Діоксид вуглецю широко застосовується і при виробництві винної продукції. Регулюючи кількість вуглекислого газу в винному суслі, можна керувати бродінням.

Також оксид вуглецю може застосовуватися в ролі захисного газу при зберіганні і транспортуванні різних харчових продуктів.

Інші напрямки використання діоксиду вуглецю:

  • у зварювальному виробництві в якості захисної атмосфери;
  • в холодильних установках у вигляді «сухого льоду»;
  • в системах пожежогасіння;
  • в газобалонній пневматиці.

Добавка E 290 дозволена для використання в харчовій промисловості практично всіх країн світу, в тому числі України і РФ.

45.Вентиляція приміщень, види вентиляцій. Показники, що характеризують вентиляцію приміщень: кратність повітрообміну, обєм вентиляції.

Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.

Вентиляційне обладнання, що об’єднується в один агрегат (для видалення або подачі повітря) носить назву вентиляційного устаткування.

Сукупність різного вентиляційного устаткування, що має єдине призначення (видалення пилу, газів, тепла і т. ін.) називають вентиляційною системою.

Серед санітарно-технічних заходів вентиляція займає одне з основних місць в системі оздоровлення умов праці, яка вимагає значних капітальних затрат на влаштування і її експлуатацію.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: