2015-07-14
153
Права народного депутата України
у Верховній Раді України
Стаття 10. Загальні положення
1. Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх
питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та
її органів, до складу яких його обрано.
Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її
органах, до складу яких його обрано, має один голос.
Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу
Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не
передбачено законом.
2. Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради
України та в роботі її органів надані йому права відповідно до
Конституції України (254к/96-ВР), цього та інших законів
України.
3. Народний депутат бере особисту участь у засіданнях
Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано.
4. При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та
інших актів Верховної Ради України поправки, пропозиції та
зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і по них
приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.
|
|
|
5. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за
результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України
та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
6. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в
роботі Верховної Ради України та її органів, не може бути
предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах.
Стаття 11. Права народного депутата України на пленарних
засіданнях Верховної Ради України
Народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради
України має право у порядку, передбаченому законом про регламент
Верховної Ради України (1861-17, 547-17):
1) обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради
України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради
України;
2) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;
3) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України
або її органами;
4) виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді
України;
5) звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді
на них;
6) брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам,
головуючому на засіданні;
7) виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів
голосування;
8) висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке
розглядається на засіданні;
9) висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи
призначаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою
України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на
призначення і звільнення з посад;
10) порушувати питання про заміну головуючого на пленарному
засіданні Верховної Ради України;
|
|
|
11) порушувати питання про довіру складу органів, утворених
Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано,
призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною
Радою України надано згоду у випадках, передбачених Конституцією
України (254к/96-ВР);
12) порушувати питання про перевірку діяльності підприємств,
установ, організацій, розташованих на території України і щодо
яких є дані про порушення ними законодавства України, про
створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;
13) передавати для внесення до протоколу і стенографічного
бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви,
пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою
України.
Народні депутати попередніх скликань, крім тих, повноваження
яких припинено достроково у зв'язку з набранням законної сили
обвинувальним вироком щодо них або за рішенням суду у разі
невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата, мають
право бути присутніми на відкритих пленарних засіданнях Верховної
Ради України на гостьових місцях.
Стаття 12. Право законодавчої ініціативи народного
депутата України
1. Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке
реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:
1) законопроекту;
2) проекту постанови;
3) іншої законодавчої пропозиції.
2. Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої
законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та
порядок їх розгляду визначаються законом про регламент Верховної
Ради України (1861-17, 547-17).
Стаття 13. Право народних депутатів України об'єднуватися в
депутатські фракції (групи)
1. Народні депутати мають право об'єднуватися в депутатські
фракції та депутатські групи.
2. Депутатські фракції (групи) утворюються, реєструються,
діють, а також припиняють свою діяльність відповідно до закону про
регламент Верховної Ради України та інших законів України.
3. Організація роботи депутатських фракцій (груп) регулюється
законами та прийнятим відповідно до них Положенням про депутатську
фракцію (групу).
4. Народний депутат має право бути членом лише однієї
зареєстрованої депутатської фракції (групи). { Офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 13 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2008 (v012p710-08) від
25.06.2008 }
{ Положення частини п'ятої статті 13 втратило чинність, як
таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного
Суду N 12-рп/2008 (v012p710-08) від 25.06.2008 } 5. Народний депутат має право вільно вийти зі складу
депутатської фракції (групи).
{ Положення частини шостої статті 13 втратило чинність, як
таке, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного
Суду N 12-рп/2008 (v012p710-08) від 25.06.2008 } 6. Народний депутат може не входити до жодної зареєстрованої
депутатської фракції чи депутатської групи.
7. Народний депутат як член депутатської фракції (групи) має
право:
1) обирати та бути обраним до керівних органів депутатської
фракції (групи);
2) брати участь у затвердженні Положення про депутатську
фракцію (групу);
3) пропонувати питання для розгляду депутатською фракцією
(групою);
4) вносити пропозиції до питань, які розглядаються на
засіданні депутатської фракції (групи), виступати з обгрунтуванням
своїх пропозицій;
5) брати участь в обговоренні будь-якого питання, яке
розглядається на засіданні депутатської фракції (групи).
8. Діяльність народного депутата у депутатській фракції
(групі) визначається цим Законом, законом про регламент Верховної
Ради України та Положенням про депутатську фракцію (групу).
Стаття 14. Права народного депутата України в органах
Верховної Ради України
|
|
|
1. Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською
фракцією може бути обраний членом одного комітету Верховної Ради
України і бути одночасно членом однієї тимчасової слідчої та
однієї тимчасової спеціальної комісій. При цьому Верховна Рада
України забезпечує пропорційне обрання народних депутатів до
складу відповідних комітетів. { Частина перша статті 14 в редакції Закону N 895-VI (895-17)
від 15.01.2009 }
{ Частину другу статті 14 виключено на підставі Закону
N 895-VI (895-17) від 15.01.2009 }
3. Порядок здійснення повноважень народних депутатів в
органах Верховної Ради України визначається Конституцією України
(254к/96-ВР), цим та іншими законами України.
4. Народний депутат, який є членом комітету, тимчасової
спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України,
має право:
1) вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного
комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії
будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати
участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету,
тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.
Кожна внесена народним депутатом пропозиція на його вимогу
має бути проголосована на засіданні відповідного комітету,
тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної
Ради України;
2) народний депутат має право отримувати від органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників
підприємств, установ та організацій допомогу, необхідну для роботи
у складі тимчасових спеціальних чи тимчасових слідчих комісій
Верховної Ради України;
3) викласти свою окрему думку як додаток до рішення комітету,
тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної
Ради України.
Стаття 15. Право народного депутата України на
депутатський запит
1. Народний депутат має право на сесії Верховної Ради України
звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної
Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а
також до керівників підприємств, установ та організацій,
розташованих на території України, незалежно від їх
підпорядкування і форм власності.
|
|
|
2. Депутатський запит - це вимога народного депутата,
народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка
заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України,
до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України,
до керівників інших органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і
організацій, розташованих на території України, незалежно від їх
підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з
питань, віднесених до їх компетенції. (Офіційне тлумачення положень частини другої статті 15 див. в
Рішеннях Конституційного Суду N 5-рп/2003 (v005p710-03) від
05.03.2003, N 16-рп/2003 (v016p710-03) від 14.10.2003)
3. Депутатський запит вноситься у письмовій формі народним
депутатом, а у випадку, передбаченому пунктом 34 частини першої
статті 85 Конституції України (254к/96-ВР), також на вимогу
групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, і
розглядається на засіданні Верховної Ради України. (Офіційне тлумачення частини третьої статті 15 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 16-рп/2003 (v016p710-03) від 14.10.2003)
4. Верховна Рада України приймає рішення про направлення
депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до
яких його звернуто, однією п'ятою від її конституційного складу.
Рішення про направлення запиту до Президента України на
вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету
Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як
однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.
(Офіційне тлумачення абзацу другого частини четвертої статті 15
див. в Рішенні Конституційного Суду N 16-рп/2003 (v016p710-03)
від 14.10.2003)
5. Президент України, керівники органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити
народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної
Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх)
запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший,
встановлений Верховною Радою України, строк.
Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у
встановлений строк, Президент України, керівник відповідного
органу державної влади чи органу місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит,
зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради
України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет
Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і
запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного
місяця після одержання запиту.
6. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у
розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи
органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та
організації.
7. На вимогу народного депутата керівник органу державної
влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи
та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити
народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань
завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.
8. Відповідь на депутатський запит, внесений народним
депутатом, надається відповідно Голові Верховної Ради України і
народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський
запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної
Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і
народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим,
голові комітету Верховної Ради України. Відповідь надається в
обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади
чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено
запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником
підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на
ім'я яких було направлено запит.
9. Народний депутат, представник групи народних депутатів,
комітет Верховної Ради України мають право дати оцінку відповіді
на свій депутатський запит. По відповіді на депутатський запит
може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше
однієї п'ятої від конституційного складу Верховної Ради України.
10. При обговоренні відповіді на депутатський запит на
засіданні Верховної Ради України повинні бути присутні у порядку,
встановленому законом про регламент Верховної Ради України
(1861-17, 547-17), керівники, до яких звернуто запит. Вони
можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні
відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим
обгрунтуванням.
11. За результатами обговорення відповіді на депутатський
запит Верховна Рада України приймає відповідне рішення.
(Офіційне тлумачення статті 15 див. в Рішенні Конституційного
Суду N 4-рп/2002 (v004p710-02) від 20.03.2002)
Стаття 16. Право народного депутата України на
депутатське звернення
1. Народний депутат має право на депутатське звернення до
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх
посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій,
незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань
громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати
участь у розгляді порушених ним питань.
Депутатське звернення - викладена в письмовій формі
пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади
та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників
підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити
певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань,
віднесених до їх компетенції. (Офіційне тлумачення положень частини першої статті 16 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2003 (v005p710-03) від
05.03.2003)
2. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх
посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій,
об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення,
зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і
дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення
народного депутата у визначений строк його повідомляють про це
офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду.
Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження,
не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.
Депутатське звернення до правоохоронного органу або його
посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом
цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить
вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник
регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному
депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею. { Частину
другу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012 }
3. Народний депутат, який направив звернення, може бути
присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний
орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх
посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій,
об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення.
Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного
депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день
повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.
4. Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна
бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день
після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому
порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом
місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за
підписом його керівника чи посадової особи, керівником
підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, крім
випадків, установлених цим Законом. { Частина четверта статті 16 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012 }
{ Офіційне тлумачення статті 16 див. в Рішенні Конституційного
Суду N 4-рп/2002 (v004p710-02) від 20.03.2002 }
Глава 2
Права народного депутата України у
взаємовідносинах із органами державної влади,
органами місцевого самоврядування, підприємствами,
установами та організаціями, об'єднаннями громадян
України та іноземних держав
Стаття 17. Права народного депутата України у
взаємовідносинах із органами державної влади,
органами місцевого самоврядування, підприємствами,
установами та організаціями, об'єднаннями громадян
України та іноземних держав
1. Народний депутат, який не має спеціальних повноважень на
представництво Верховної Ради України, має право вступати у
відносини з посадовими особами і державними органами іноземних
держав лише від свого імені.
У відносинах з посадовими особами, державними органами і
громадянами іноземних держав народний депутат має право захищати
незалежність та суверенітет, інтереси України, її громадян і не
завдавати своїми вчинками шкоди Україні, її громадянам.
2. Народний депутат користується правом невідкладного прийому
з питань депутатської діяльності керівниками та іншими посадовими
особами розташованих на території України органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності,
громадських організацій і політичних партій. (Офіційне тлумачення положень частини другої статті 17 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2003 (v007p710-03) від
10.04.2003)
3. Народний депутат діючого скликання при пред'явленні
посвідчення народного депутата України користується правом
безперешкодно відвідувати органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, а також правом безперешкодного доступу
на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на
території України, незалежно від їх підпорядкування, форм
власності, режиму секретності. Вимоги про пред'явлення чи
оформлення інших документів, а також особистий огляд народного
депутата, огляд та перевірка його речей забороняються, якщо інше
не встановлено законом. (Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 17 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2003 (v007p710-03) від
10.04.2003)
4. Народний депутат має право порушувати у Верховній Раді
України або її органах питання про необхідність проведення
перевірок додержання законів органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями та об'єднаннями громадян, розташованими на території
України, чи їх посадовими особами, про проведення розслідувань з
питань, що становлять суспільний інтерес, та брати участь у таких
розслідуваннях в порядку, встановленому законом.
5. Народний депутат як представник державної влади у разі
порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що
охороняються законом, та інших порушень законності має право на
місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з
вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ
та організацій припинити такі порушення. У разі порушення
законності народний депутат може звернутися з депутатським
зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи
органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у
відповідній галузі.
Посадові особи органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, а
також працівники правоохоронних органів, до яких звернуто вимогу
народного депутата про припинення порушення законності,
зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення порушення, а за
необхідності - притягнути винних до відповідальності з наступним
інформуванням про це народного депутата. У разі невжиття заходів
щодо усунення порушення посадові особи несуть дисциплінарну,
адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому
законом порядку.
6. Народний депутат має право брати участь у розгляді в
органах державної влади і органах місцевого самоврядування
пропозицій та вимог виборців, інших питань, пов'язаних із
здійсненням депутатських повноважень.
7. Народний депутат має право брати участь з правом дорадчого
голосу у роботі сесій сільських, селищних, міських, районних у
містах (в містах з районним поділом), районних і обласних рад та
засіданнях їх органів.
8. Народний депутат має право у разі необхідності залучати до
участі у розгляді пропозицій, заяв і скарг, які надійшли на його
ім'я, а також у прийомі громадян посадових осіб органів державної
влади і органів місцевого самоврядування, керівників підприємств,
установ та організацій. Керівник органу державної влади чи органу
місцевого самоврядування зобов'язаний бути присутнім на прийомі
народного депутата особисто або уповноважити на це замість себе
іншу посадову особу за погодженням з народним депутатом.
9. Народний депутат має право одержати інформацію з питань,
пов'язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх
посадових осіб, які зобов'язані надати йому таку інформацію в
порядку та строки, визначені цим Законом.
10. Народний депутат має право зустрічатися з виборцями,
колективами підприємств, установ та організацій, об'єднаннями
громадян, у чому йому повинні невідкладно сприяти їх керівники.
11. Народний депутат має також інші права, передбачені
Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.
Глава 3
Права народного депутата України у
взаємовідносинах із засобами масової інформації,
на забезпечення інформацією та на її використання
Стаття 18. Права народного депутата України у
взаємовідносинах із засобами масової інформації
1. Народний депутат має право виступу з питань його
депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих
засобах масової інформації, у прямому ефірі на радіо або у режимі
прямого ефіру (до 10 хвилин в місяць) та в прямому ефірі або у
режимі прямого ефіру на телебаченні (до 20 хвилин в місяць), на
радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в
місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких
виступають органи державної влади, організації або установи, що
фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного
бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи
державної влади, зобов'язані публікувати подані народним депутатом
матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної
газетної площі. (Частина перша статті 18 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2131-IV (2131-15) від 22.10.2004)
2. Редагування поданих народним депутатом матеріалів без його
погодження не допускається. Народний депутат подає матеріали у
підготовленому до друку вигляді: статті, коментарю, інтерв'ю тощо.
3. Друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації,
засновником (співзасновником) яких виступають органи державної
влади чи органи місцевого самоврядування, організації або
установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів
державного чи місцевого бюджету, зобов'язані безкоштовно давати
оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і
забезпечують висвітлення зустрічей народного депутата з виборцями,
а також надають народному депутату не менше 15 хвилин прямого
ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями, ефірного часу
на місяць для звіту перед виборцями. (Частина третя статті 18 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2131-IV (2131-15) від
22.10.2004)
4. Друковані засоби масової інформації регіональної та
місцевої сфери розповсюдження в одномандатному виборчому окрузі
народного депутата, засновником (співзасновником) яких виступають
органи державної влади, організації або установи, що фінансуються
повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету,
зобов'язані публікувати подані народним депутатом авторські
матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної
газетної площі.
Друковані засоби масової інформації регіональної та місцевої
сфери розповсюдження на території області, закріпленої за народним
депутатом, обраним у багатомандатному виборчому окрузі,
депутатською фракцією (групою), до якої він належить, засновником
(співзасновником) яких виступають органи державної влади,
організації або установи, що фінансуються повністю або частково за
рахунок коштів державного бюджету, зобов'язані публікувати подані
народним депутатом авторські матеріали не рідше одного разу на
місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.
Стаття 19. Права народного депутата України на забезпечення
інформацією та на її використання
1. Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити
народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу
народного депутата також актами Президента України,
нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших
центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного
Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами
Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади
Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи
місцевого самоврядування при зверненні народного депутата
зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
2. На вимогу народного депутата посадові особи органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, державних
підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його
консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської
діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої
можливості - не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідні
інформацію і документацію.
3. Народний депутат має право знайомитися з будь-якою
конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської
діяльності.
Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності
надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання
щодо збереження державної таємниці.
4. Апарат Верховної Ради України, виконавчі органи органів
місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації,
правоохоронні органи з питань, які віднесені до їх компетенції,
зобов'язані забезпечити народному депутату безоплатну допомогу з
правових питань, що виникають у зв'язку з виконанням його
депутатських повноважень.
5. Народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело
інформації, яку він використовує.
6. Народний депутат має право використовувати лише для
виконання своїх повноважень інформацію, яка становить державну
таємницю і стала йому відомою під час їх виконання.
7. Народний депутат не може розголошувати інформацію, яка
стала йому відомою під час здійснення депутатських повноважень,
якщо ця інформація: була йому надана під час підготовки чи розгляду питань, що
були розглянуті на закритих засіданнях Верховної Ради України та
її органів;
є конфіденційною чи таємною відповідно до закону і стала йому
відомою у зв'язку з виконанням депутатських повноважень.
