Соціологія праці є однією із соціологічних теорій середнього рівня. Якщо соціологічна наука в цілому вивчає соціальні відносини в будь-яких їхніх проявах, то для соціології праці характерно те, що вона концентрує свою увагу на соціальних факторах праці.
Соціологія праці — це галузь об'єкт, предмет і функції соціології, яка вивчає соціальні - групи та індивідів, що включені до процесу праці, а також їхні професійні та соціальні ролі й статуси, умови й форми їхньої трудової діяльності.
Об’єктом соціології праці є праця як суспільне явище, предметом — структура і механізм соціально-трудових відносин, соціальні процеси у сфері праці.
Вітчизняний соціолог В. Полторак виокремлює три складові предмета соціології праці:
1) соціальні закономірності взаємодії людей із засобами і предметами праці, зокрема, механізми дії і форми прояву цих закономірностей у діяльності трудових колективів і особистості.
2) ставлення людини й колективу до праці, її змісту, характеру, умов.
3) соціальна організація підприємства, колективу, тобто та особлива система відносин, яку утворює сукупність позицій, ролей, цінностей, взаємодіючих між собою працівників.
|
|
Праця (труд) — це цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага.
Соціологія розглядає працю як основну форму життєдіяльності людського суспільства, основну умову його буття.
Соціально-трудові відносини класифікують:
1. за змістом діяльності;
2. за змістом спілкування;
3. за суб'єктом відносин;
4. за обсягом владних повноважень;
5. за характером розподілу доходів;
6. за ступенем регламентованості.
Основними категоріями соціології праці є:
1. Умови праці.
2. Організація праці.
3. Види праці.
4. Зміст праці.
5. Характер праці.
6. Мотивація праці.
7. Ставлення до праці.
8. Задоволеність працею.
Функції соціології праці:
1. Інформаційна.
2. Пізнавальна функція.
3. Описова функція.
4. Освітня функція.
5. Прогностична функція.
6. Перетворювальна функція.