Тема 2. Канали передачі даних. Кабельні канали зв’язку. Оптоволоконні канали. Конструкції оптоволоконного кабелю
При вивченні теми студенти повинні:
– отримати уявлення про канали передачі даних;
– вивчити поняття кабельних ліній зв’язку;
– вміти дати класифікацію каналам передачі даних;
– опанувати поняття про монтаж кабеля;
– отримати уявлення про оптоволоконні канали;
– знати конструкцію різних видів кабеля.
Ключові слова: локальна мережа; передавальне середовище; коаксіальний кабель; вита пара; оптоволоконний кабель; радіосередовище; фізичний рівень передачі даних; канальний рівень передачі даних; монтаж кабеля.
Лекція 2
Канали передачі даних
2.1 Передавальне середовище локальних мереж
2.2 Коаксіальний кабель
2.3 Вита пара провідників
2.4 Оптоволоконний кабель
2.5 Монтаж кабеля
Передавальне середовище локальних мереж
Передавальне середовище є однією з найважливіших складових локальних мереж. Від правильного вибору типу передавального середовища, його монтажу значною мірою залежить надійність локальної мережі. Продуктивність локальної мережі також значною мірою залежить від параметрів передавального середовища і якості установлення кабельної системи. Вимоги до електричних і механічних параметрів, яких слід дотримуватися в процесі установлення й експлуатації, локальних мереж визначаються відповідними нормативними документами. Електричні параметри значно впливають на реальну швидкість передачі інформації й стабільність роботи мережі. Механічні параметри визначають зручність монтажу і надійність мережних з'єднань.
|
|
Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) – фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки. Прикладами подібних каналів можуть бути мідні проводи, оптичне волокно, бездротові канали зв'язку або запам'ятовуючі пристрої.
Канал передачі даних – комплекс технічних і програмних засобів, що забезпечують передачу цифрової інформації різними середовищами (оптоволокна, вита пара, телефонна/телеграфна мережа, радіо, розподільчі мережі. Умовно вони поділяються на: низькошвидкісні 50 – 1200 бод; средньошвидкісні 1200 – 9600 бод; високошвидкісні вище 9600 бод).
Середовище передачі даних – сукупність ліній передачі даних і блоків взаємодії (тобто мережевого обладнання, що не входить до станції даних), призначених для передачі даних між станціями даних. Середовища передачі даних можуть бути загального користування або виділеними для конкретного користувача.
|
|
Лінія передачі даних – засоби, які використовуються в інформаційних мережах для розповсюдження сигналів в потрібному напрямку. Прикладами ліній передачі даних є коаксіальний кабель, вита пара проводів, світловод.
Характеристиками ліній передачі даних є залежності загасання сигналу від частоти і відстані. Загасання прийнято оцінювати в децибелах, 1 дБ = 10*lg(P1/P2), де Р1 і Р2 - потужності сигналу на вході і виході лінії відповідно.
У будь-якій комп'ютерній мережі передавання даних здійснюється за допомогою електричних (електромагнітних) сигналів. Середовище передавання може бути обмеженим (фізичний провідник сигналу – кабель) або ж необмеженим (передавання мікрохвильових та подібних їм сигналів через відкритий ефір). Кожне середовище має свої переваги та вади. Одним з основних показників є швидкість затухання сигналу, яка визначається фізичними характеристиками середовища та природою сигналу. Вибираючи середовище передавання, буруть до уваги також інші показники: вартість (придбання, монтажу та обслуговування), пропускну здатність, безпеку передавання інформації тощо.