Сукупність трьох фаз, розміщених в пазах магнітопроводу статора утворює його трифазну обмотку з шістьма виводами назовні, з яких 3, що відповідають початкам фаз, приєднані до клем з позначеннями С1, С2, С3, а останні, відповідають кінцям фаз, які з"єднані із клемами, позначеними С4, С5, С6. Ці клеми розташовані в коробці виводів, укріпленій на корпусі машини (рис. 1.7, а, б).
![]() |
Наявність шести доступних клем дозволяє з'єднувати окремі фази обмотки між собою металевими пластинами трикутником чи зіркою, що надає можливість використати один і той же двигун для двох різних лінійних напруг, відношення яких дорівнює
. У зв'язку з цим трифазні АД малої і середньої потужності виготовляють на такі дві номінальних напруги: 127/220, 220/380, 380/660 В. Потужні високовольтні АД виготовляються на номінальну напругу 3000 і 6000 В, а фази обмотки статора їх зазвичай сполучають зіркою.
Якщо маркування клем фаз статора відсутнє, то розмітку їх виконують за допомогою вольтметра, який приєднують між одним з провідників мережі змінного струму, наприклад провідником А, і якою-небудь клемою, а інший провідник мережі В по черзі приєднують до решти клем до встановлення відхилення стрілки вольтметра.
![]() | |||||||||
![]() | |||||||||
![]() | |||||||||
![]() | |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
Рис. 2.9. Схема визначення початку і кінців однієї з фаз обмотки статора: а - стрілка вольтметра дає відхилення; б- стрілка вольтметра не дає відхилень.
Так знаходять три пари виводів, обмотки статора, що відносяться до окремих фаз. Потім виводи однієї з фаз обмотки статора позначають С1 і С4, сполучають її послідовно з іншою фазою через регулюючий реостат Rp і приєднують до мережі змінного струму (рис, 157 а, б). До виводів вільної фази приєднують електромагнітний вольтметр. Якщо стрілка вольтметра дає відхилення, то затиск С4 сполучений із виводом С2, а якщо такого відхилення немає, це означає, що вивід С4 з"єднано із виводом С5. Аналогічно визначають виводи СЗ і С6.




