Загальні положення

Продуктивністю транспортних засобів називають транспортну роботу, виконану за оди­ницю часу (годину). Транспортна робота – це обсяг перевезень в тоннах (т), кілометрах пройденого шляху (км) або тонно-кілометрах (ткм). Продуктивність транспортного агрегату залежить від використання часу на корисну роботу (час руху з вантажем), швид­кості руху, завантаження агрегату, пробігу його з вантажем, ван­тажопідйомності і ступеня використання машини, які визначаються кількісною ознакою відповідних показників і вимірників, що фор­мують рівень продуктивності [3].

Вирішальний вплив на продуктивність транспортних засобів чинить фактор часу.

Нульовий (підготовчий) пробіг – це пробіг, який здійснює тран­спортний засіб для підготовки до початку роботи (шлях до місця ро­боти, на заправку, технічне обслуговування тощо). Технічна швид­кість – це середня швидкість пробігу за час руху, коли не врахову­ють час зупинок у дорозі, за винятком тих, що пов'язані з регулю­ванням вуличного руху (зупинки біля світлофорів, переїздів тощо).

Продуктивним часом під час роботи автомобіля є лише час руху його з вантажем, оскільки тільки в цей час здійснюється безпосередньо перевізна робота. Тривалість руху без вантажу, простої під навантажуванням і розвантажуванням, а також час на планові технічні обслуговування й ремонт є хоч і непродуктивними, але виробничо необхідними. Реш­та витрат часу повинна всіляко скорочуватися або ж усуватися зов­сім.

Для визначення ступеня використання часу роботи застосовують коефіцієнти використання робочого і календарного часу. Коефіцієнт використання робочого часу – це відношення тривалості руху транспорт­ного агрегату до тривалості пересування його в наряді.

Коефіцієнтом використання календарного часу називають відно­шення кількості діб, протягом яких за дорожніх та інших вироб­ничих умов може працювати агрегат даного типу, до кількості діб календарного року.

Статичним коефіцієнтом використання вантажопідйомності оці­нюють ступінь використання номінальної вантажопідйомності тран­спортного засобу. Цей показник визначають як відношення кількості фактично перевезеного вантажу до кількості вантажу, яку можна бу­ло б перевезти за ту саму кількість їздок (або за одну окрему їздку) заповного використання номінальної вантажопідйомності.

Кількість їздок (рейсів) за зміну можна визначити, знаючи три­валість роботи автомобіля чи іншого транспортного засобу на маршруті, а також тривалість однієї їздки (або одного рейсу).