2015-07-14
372
1.Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика жовчного міхура та позапечінкових жовчних протоків
2.Фізіологія – функція жовчного міхура та позапечінкових жовчних протоків
3.Патологічна фізіологія – патогенез розвитку больового та запального синдромів
4.Патологічна анатомія – морфологічні зміни у жовчному міхурі та позапечінкових жовчних протоків в залежності від давності захворювання та причин, які призвели до розвитку жовчнокам'яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу.
5.Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного фактору у виникненні запальних процесів у жовчному міхурі та позапечінкових жовчних протоках
6.Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фі-
зікального обстеження хворого
Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:
Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:
1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу жовчнокам'яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу (опитування хворого та фізікальне обстеження)
2.Обгрунтування та формування попереднього діагнозу захворювань
3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень
4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення
5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань
6.Формування лікувальної програми для жовчнокам'яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу.
Програма самостійної підготовки до практичного заняття:
1. Актуальність проблеми хронічних захворювань жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток.
2. Визначення захворювань, які належать до хронічних захворювань жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток.
3. Причини та механізм розвитку захворювань, які належать до хронічних захворювань жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток.
4. Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізікального обстеження хворого) жовчнокам'яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу.
5. Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього діагнозу при захворюваннях, що належать до хронічних захворювань жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток.
6. Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.
7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.
8.Клініко-статистичні класифікації жовчнокам'яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу, та принципи формування клінічного діагнозу.
9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.
Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:
1.Визначення тріади Вілляра при холедохолітіазі.
2. Визначення симптому Лідського при хронічному холециститі.
1. Визначення тріади Вілляра при холедохолітіазі:
Тріада Вілляра визначається при зборі скарг та фізікальному обстеженні хворого на холелітіаз:
1) біль:
- виникає гостро;
- локалізується в правому підребер’ї;
- нападоподібного характеру;
- з іррадіацією в праву лопатку, епігастральну ділянку;
2) лихоманка:
- виникає після нападу болю;
3) жовтушність склер і шкірних покривів:
- виникає після нападу болю.
2. Визначення симптому Лідського при хронічному холециститі:
При пальпації в правій підреберній ділянці визначається зниження супротиву черевної стінки у зрівнянні з лівою ділянкою, тому що м’язи тут стають надзвичайно податливі, і чим довше термін хвороби, тим виразніше ці зміни.
Особливості обстеження хворих з хронічними захворюваннями жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток:
1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
Скарги на:
А) Біль:
1.локалізація болю (праве підребер’я)
2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)
3.ірадіація болю (в праву лопатку, надпліччя)
4.характер болю (постійний, переймоподібний), зв`язок з прийманням їжі
5.чи були аналогічні напади болю раніше
Б) Послідовно виявляються інші скарги:
1.Диспептичний синдром:
- почуття важкості в епігастральній ділянці;
- відрижка повітрям (аерофагія);
- порушення травлення у вигляді запорів чи проносів, або запорів, що змінюються проносами;
- погана переносимість жирної, смаженої їжі.
2.Зміни температури тіла (в яких межах) - лихоманка виникає після нападу болю;
3. Жовтушність склер і шкірних покривів (виникає після нападу болю);
4.Зміни з боку інших органів та систем
Анамнез захворювання та життя:
А) Дата і час початку захворювання
Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:
1.яке отримував лікування до надходження в клініку
2.коли доставлений в лікарню (дата, година)
В) Можливі причини виникнення захворювання: посилення болю пов’язане із вживанням жирної, смаженої і гострої їжі; наявність калькульозного холециститу із дрібними конкрементами у жовчному міхурі, інше
Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання
Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:
1.кількість вагітностей
2.кількість родів
3.дата останніх місячних
4.чи були останні місячні вчасно
2.Фізікальне обстеження:
Огляд:
А) Загальний огляд:
1.ступінь тяжкості стану хворого
2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна
3.температура тіла, частота пульсу
4.стан язика (сухий, вологий)
5.стан зеву та мигдалин
6.стан нижніх кінцівок
Б) Огляд:
Шкірних покривів
Грудної клітини
Живота:
1.втянутий, вздутий
2.симетричний, асиметричний
3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання
Пальпація:
А) Локалізація болю та напруги м`язів, наявність інфільтрату
Б) Визначення місцевих проявів захворювання.
В) Визначення перитонеальних симптомів та їх локалізація
Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем
Перкусія:
А) Грудної клітини
Б) Живота
Аускультація:
А) Грудної клітини
Б) Живота
На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу.
3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
А) Лабораторна діагностика:
- клінічний аналіз крові і сечі;
- біохімічне дослідження крові (характерне збільшення вмісту лужної фосфатази і трансаміназ у сироватці крові);
- електроліти крові;
- білірубін та його фракції
