Аналіз РХПГ

1. Пентада Рейнольда при холангіті (гнійному):

Відмічається жовтяниця, що супроводжується збільшенням печінки, біль за типом печінкової коліки, інтермітуюча лихоманка, гіпотонія і спутана свідомість.

2. Аналіз РХПГ: При механічній жовтяниці РХПГ дозволяє локалізувати рівень та ступінь обтурації жовчних протоків, а також кількість, розмір та ступінь рухливості конкрементів. У більшості випадків при холедохокалькульозі вдається контрастувати протоки вище каменів, тільки при вклинених конкрементах відмічається контрастування протоків до каменя. Конкременти на знімку виглядають як дефект заповнення. При стенозі великого сосочку ДПК рентгенологічно виявляється звуження дистального відділу загального жовчного протоку протягом не більше 2 см, розширення вищерозташованих його відділів та уповільнення евакуаціїї контрастного розчину у просвіт кишки. При індуративному панкреатиті ускладненому механічною жовтяницею виявляється стриктура на протязі більше 2 см у дистальному відділі холедоху, вона має чіткі, рівні контури без виразної деформації, а також признаки хронічного панкреатиту – рівномірне стенозування протоку підшлункової залози, чередування участків звужень та розширень його просвіту. При пухлинах позапечінкових жовчних протоків звуження мають неправильну форму з нечіткими внурішніми контурами.

Особливості обстеження хворих з синдромом механічної жовтяниці:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Біль:

1.локалізація болю (права підреберна область, епігастрій, оперезуюча)

2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3.ірадіація болю (в лопатку, ключичну ділянку, спину)

4.характер болю (постійний, переймоподібний)

5.чи були аналогічні напади болю раніше

Б) Послідовно виявляються інші скарги:

1. зміни кольору шкіри та слизових оболонок

2. зміни кольору сечі та калу

3.зміни температури тіла (в яких межах підвищена)

4.зміни з боку інших органів та систем

Анамнез захворювання та життя:

А) Дата і час початку захворювання

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі причини виникнення захворювання: погрішність при приймання їжі, приймання алкоголю, фізичне перевантаження, інше

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно

2.Фізікальне обстеження:

Огляд:

А) Загальний огляд:

1.ступінь тяжкості стану хворого

2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна

3.температура тіла, частота пульсу

4.стан язика (сухий, вологий)

5.стан зеву та мигдалин

6.стан нижніх кінцівок

Б) Огляд:

Грудної клітини

Живота:

1.втянутий, вздутий

2.симетричний, асиметричний

3.ступінь участі передньої черевної стінки в акті дихання

Пальпація (в тому числі гінекологічне та ректальне обстеження):

А) Локалізація болю, напруги м`язів, наявність новоутворень, інфільтратів

Б) Визначення розмірів печінки та її болісності

В) Визначення симптому Курвуазьє (пальрується збільшений безболісний жовчний

міхур), тріади Вілляра (жовтяниця, що супроводжується збільшенням печінки, біль за

типом печінкової коліки, інтермітуюча лихоманка), пентади Рейнольда,

перитоніальних симптомів

Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем

Перкусія:

А) Грудної клітини

Б) Живота (зміна перкуторного звуку над петлями тонкої і товстої кишок, визначення

розмірів печінки)

Аускультація:

А) Грудної клітини

Б) Живота (зміна шумів перистальтики)

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу.

3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

А) Лабораторні дані:

а) клінічний аналіз крові (лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво, токсична зернистість лейкоцитів до юних форм при запальній природі механічної жовтяниці, зниження показників червоної крові - при тривалій жовтяниці і жовтяниці пухлинного генезу);

б) клінічний аналіз сечі (наявність жовчних пігментів), у калі відсутній стеркобілін;

в) біохімічний аналіз крові:

- наявність холестазу (підвищується рівень білірубіну за рахунок прямої фракції, холестерину і лужної фосфатази);

- активність перебігу в печінці запальних і дегенеративних процесів (рівень альдолази, амінотрансаміназ, лактатдегідрогенази, осадових проб зростає при приєднанні ураження паренхіми печінки);

- функціональний стан печінки (вміст білка і його фракцій, протромбіну, факторів згортання крові, сечовини) змінюється при розвитку печінково-ниркової недостатності.

Б) Iнструментальна діагностика:

- Ультразвукове дослідження (оцінка ширини жовчних проток і товщини їх стінки, наявність в них конкрементів, пухлиноподібних утворень у підшлунковій залозі).

- Комп’ютерна і магніторезонансна томографія.

- Дуоденоскопія (огляд великого дуоденального сосочка).

- Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (по інформативності перевершує УЗД, дає можливість встановити локалізацію перешкоди, а нерідко і її характер).

- Крізьшкірна, крізьпечінкова або лапароскопічна холангіографія (по інформативності не поступається РХПГ, але перевершує її за кількістю ускладнень).

- Радіоізотопне сканування печінки (інформативно для діагностики печінкового холестазу і патології печінки).

- Лапароскопія (використовується, якщо іншими методами діагноз точно не встановлено і якщо необхідно отримати додаткові відомості про поширеність процесу).