2015-07-14
638
Згідно п. 36 Порядку №868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені Порядком №868 та ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
|
|
|
Ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
Перелік документів, що посвідчують речові права на земельну ділянку та зареєстровані до 01.01.2013р., див. Методичні рекомендації щодо документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку відповідно до законодавства, схвалені на засіданні колегії Державної реєстраційної служби України (рішення від 28.11.2012).
Рекомендації стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, див. Методичні рекомендації стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, схвалені на засіданні колегії Державної реєстраційної служби України (рішення від 11.12.2013р. Протокол №3).
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку, може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8--1 частини другої статті 9 цього Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
|
|
|
Зокрема п. 8-1 ч.2. ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, нотаріус запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов’язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати нотаріусу відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
До моменту надання нотаріусам фактичного доступу до Державного земельного кадастру, нотаріуси вправі витребовувати Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий державними кадстровими реєстраторами, з метою підтвердження державної реєстрації земельної ділянки у ДЗК та права власності на неї до 01.01.2013р.
Відповідно до п. 43 Порядку №868 Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку обов»язково подається для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також при здійсненні державної реєстрації прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення відповідно до абз. 3 ст. 4-2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до отримання нотаріусаим фактичного доступу до даних ДЗК.
З метою попередження виникнення випадків державної реєстрації прав оренди земельних ділянок, за наявності кількох договорів оренди на одну земельну ділянку, слід враховувати, що на практиці має місце значна кількість випадків, коли договори оренди земельних ділянок реєструвались у сільських радах (до 2004р), та (з 2004р.) в органах Держземагенства на паперових носіях, і не внесені до бази даних Державного земельного кадастру.
При цьому нотаріуси мають усі необхідні повноваження для перевірки такої інформації з метою забезпечення достовірності внесення даних до ДРРП.
4.1.3. Подання копій документів.
Щодо порядку засвідчення копій, які долучаються до заяв про державну реєстрацію прав та подаються для державної реєстрації речових прав необхідно звернути увагу на наступне.
Частиною третьою статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
|
|
|
Згідно з частиною третьою статті 17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно Порядку №868 для державної реєстрації речових прав пазом із заявою заявник подає нотаріусові:
- необхідні для державної реєстрації правдокументи, визначені Порядком,
- їх копії,
- документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та
- документ про сплату адміністративного збору.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 Закону нотаріус, як державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі – державний реєстратор) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону відмовляє у державній реєстрації прав якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Державна реєстраційна служба України звертає увагу в роз»ясненні «Щодо надання роз’яснення стосовно порядку засвідчення копій документів», що законодавство України виокремлює різні механізми засвідчення копій документів, а саме:
1. Відповідно до ст. 75 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина;
|
|
|
2. Відповідно до пункту 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (далі – Типова інструкція), напис про засвідчення документа складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи. Пунктом 76 Типової інструкції визначено, що установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу
У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо) (абзац другий цього пункту).
Відмітка «Копія» проставляється на лицьовому боці у верхньому правому кутку першого аркуша документа.
3. Посвідчення документа керівником підприємства, установи, організації здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, так завіряти документи слід із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, з відміткою «Згідно з оригіналом», засвідченою печаткою, дати засвідчення копії;
4. У свою чергу, законодавство не містить вимог у разі, коли фізичною особою здійснюється засвідчення копії документа, який «стосується» цієї особи, а тому виходячи із загальних положень щодо засвідчення копій документів, на таких копіях проставляється особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, з відміткою «Згідно з оригіналом», дата засвідчення копії.
Укрдержреєстр таким чином, для цілей проведення державної реєстрації прав до копій документів, засвідчених в установленому порядку, рекомендує відносити копії документів, засвідчені як нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування, так і уповноваженою особою органу державної влади, підприємства, установи, організації (для юридичних осіб) або фізичною особою (для фізичних осіб), які подають такий документ.
| Згідно з оригіналом 22.02.2014р. підпис І.І. Іванов |
Відтак, паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника, довідка про РНОКПП може бути засвідчено особисто фізичною особою, яка звертається з заявою про державну реєстрацію речових прав наступним чином:
Існує практика засвідчення копій документів нотаріусами як державними реєстраторами з прикладенням печатки державного реєстратораречових прав.
З огляду на високу відповідальність нотаріуса, можливість подачі йому заявником підроблених документів для державної реєстрації прав, відсутністю спеціальних знань та статусу експертів, а також тим, що п. 6 Порядку №868 передбачено, що відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, несе заявник, заслуговує на увагу практика засвідчення копій документів, що посвідчують особу, довідок про присвоєння РНОКПП особисто заявниками.
