Щодо пошуків у Державному реєстрі прав відомостей при здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» 26.10.2011 № 1141 (далі – Порядок №1141), під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про:

нерухоме майно;

право власності та суб'єкта цього права;

інші речові права та суб'єкта цих прав;

іпотеку та суб’єкта цього права;

обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється відповідно до п.п.10-14 Порядку №1141.

Під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів, а також пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

ПРИМІТКА!

Пошуки щодо зареєстрованих речових прав на земельні ділянки та їх обтяжень здійснюються за реєстраційним номером земельної ділянки, якщо він вказаний в заяві, або кадастровим номером земельної ділянки. Як правило земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані поза межами населених пунктів та мають вказану адресу виключно як «територія --- сільської ради», тому пошук за таким ідентифікатором дасть результат щодо усіх земельних ділянок на вказаній території. Такий пошук проводити можна, проте друкувати відомості на його результатами, які сформовані в електронному вигляді не вбачається за доцільне.

У випадку, якщо в правовстановлювальному документі на земельну ділянку та Витязі з ДЗК про земельну ділянку є розбіжності в кадастровому номері, пошук необхідно проводити по обох кадастрових номерах з метою виключення можливості невстановлення вже існуючих записів у спецрозділі щодо вказаної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 94 Порядку №868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Зокрема відповідно до пункту 95 вказаного Порядку встановлює наявність (відсутність) записів про:

державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін’юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Пунктами 96, 97 Порядку №868 визначено, що під час проведення державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майназа відсутності державної реєстрації права власності на такий об’єкт у Державному реєстрі прав державний реєстратор відкриває розділ зазначеного Реєстру, вносить до нього відомості про таке право власності та переносить наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а також те, що під час проведення державної реєстрації зміни, переходу чи припинення інших речових прав та їх обтяжень на об’єкт нерухомого майна державний реєстратор за відсутності державної реєстрації права власності на такий об’єкт у Державному реєстрі прав переносить відомості про таке речове право, обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис.

ПРИМІТКА!

При цьому нотаріус має обов»язок у строк, що не перевищує трьох робочих днів з моменту перенесення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна, надсилає особі, якій на певному речовому праві належить нерухоме майно, органові або посадовій особі, якими встановлено обтяження речових прав на нерухоме майно, особі, в інтересах якої встановлено таке обтяження, письмове повідомлення про прийняте рішення про державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав та перенесення ним відповідних відомостей до зазначеного Реєстру (за наявності в таких реєстрах відомостей про місцезнаходження (адресу) органу (особи).

Процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, визначено відповідним Порядком, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5.

4.3. При встановленні нотаріусом факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень, н отаріус приймає рішення про державну реєстрацію похідного права, а у випадку, визначеному ст. 4-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,

–два рішення:

-рішення про державну реєстрацію права власності;

-рішення про державну реєстрацію похідного права.

ПРИМІТКА!

Необхідно звернути увагу на те, що при технічному формуванні рішення у його тексті здійснюється посилання на Постанову №703 КМУ п. 16, якою Порядок державної реєстрації прав було затверджено раніше і не є чинним на сьогодні. Тому при формуванні рішення слід його редагувати в частині пункту, номера та дати Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затв. Постановою КМУ №868 від 17.10.2013р. (п.20).

На підставі прийнятих рішень нотаріус вносить відповідні записи про речові права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а у випадку визначеному ст. 4-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» попередньо відкриває розділ на земельну ділянку. Реєстрація права власності в останньому випадку проводиться без формування витягу.

У разі відкриття розділу на земельну ділянку згідно п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затв. Постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011р., з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності нотаріус до запису про земельну ділянку такі відомості:

-дата державної реєстрації земельної ділянки;

-найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної ділянки;

-кадастровий номер земельної ділянки;

-площа земельної ділянки;

-місцезнаходження земельної ділянки;

-підстава для внесення запису про нерухоме майно:

- назва рішення;

- дата формування рішення;

- індексний номер рішення;

-прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

-найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У разі коли на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстровано в установленому законодавством порядку, державний реєстратор додатково вносить відомості про реєстраційний номер такого об'єкта.

У разі коли право власності на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт нерухомого майна, зареєстровано в установленому законодавством порядку, державний реєстратор додатково вносить відомості про реєстраційний номер такої земельної ділянки;

У разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, нотаріус згідно п. 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затв. Постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011р. вносить до запису про інші речові права та суб'єкта цих прав такі відомості:

1) щодо суб'єкта речового права:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства):

- прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові;

- податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);

- номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);

- реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

- найменування юридичної особи;

- податковий номер;

для органів місцевого самоврядування:

- найменування органу місцевого самоврядування;

- податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади:

- найменування органу державної влади;

- податковий номер органу державної влади;

2) вид речового права;

3) строк дії речового права (ознака безстроковості);

31) розмір орендної плати (у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки);

4) підстава для виникнення речового права:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

5) підстава для внесення запису про інші речові права та суб'єкта цих прав, змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

6) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

7) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

8) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Згідно п. 26 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затв. Постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011р. уразі проведення державної реєстрації виникнення іншого речового права на нерухоме майно, відмінного від права власності, до спеціального розділу Державного реєстру прав вносяться відомості, передбачені пунктами 20, 22 і 23 цього Порядку.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: