Стаття 145. Податкового кодексу. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації

145.1. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації (згідно Податкового Кодексу 2011).

  Групи Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки  
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом  
група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої  
група 4 – машини та обладнання з них: електронно–обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом) інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 1000 гривень  
група 5 – транспортні засоби  
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)  
група 7 – тварини  
група 8 – багаторічні насадження  
група 9 – інші основні засоби  
група 10 – бібліотечні фонди  
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи  
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди  
група 13 – природні ресурси  
група 14 – інвентарна тара  
група 15 – предмети прокату  
група 16 – довгострокові біологічні активи  

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж встановлено в пункті 0 і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим ніж це визначено у пункті 0.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується на підставі виданого підприємством наказу, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 0 статті 0 цього розділу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, інших видів поліпшення та консервації.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

На основні засоби груп 1 і 13 амортизація не нараховується.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов’язкових платежів).

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта у сумі, що перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року.

Сума витрат, що пов’язана з поліпшенням об’єкта, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати на ремонт, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та отримання первісно визначеної суми майбутньої економічної вигоди від його використання, включаються до складу витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Решта витрат на ремонт об’єкта основних засобів збільшує первісну вартість такого об’єкта.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

 
 


Рис. 3.1 Методи нарахування амортизації

Прямолінійний метод – вартість об»єкта, що амортизується рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об»єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об»єкта зменшується.

Ар = (ПВ – ЛВ) х На,


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: