Поема екстазу

(C-dur, 1908)

Прем’єра відбулася у 1909 році у Петербурзі (дир. Г. Варліх) та Москві (дир. Е.Купер).

“Все нові та нові покоління слухачів Поема екстазу скоряє своєю “грозовою“ атмосферою, романтикою… великих подій, … ствердженням сили героїчної особистості” (С.Е.Павчинський).

Літературна програма Поеми – це гімн стійкості людського духу. Спочатку Поема називалася Четвертою симфонією. Вона продовжує лінію Третьої симфонії. Драматургія побудована на зіставленні та взаємодії контрасних тем-образів: грандіозного, активного (теми самоствердження, волі, тривоги) та витонченого, мрійливого (теми томління, мрії, польоту, творінь, які виникли).

Склад оркестру: збільшений, як у Третій симфонії, добавлени орган, челеста, дзвін.

Форма одночастинна, це вільне сонатне алегро.

Вступ складається з двох тем:

1. витончена тема томління, в основі якої – збільшений тризвук, звучить у флейт на тлі тремоло струнних;

2. “тема волі” – з окликами труб.

З цих тем виростає весь тематизм поеми.

Головна партія – “тема мрії”, звучить у солюючого кларнету, потім – у флейти.

Зв’язуюча партія – “тема польоту” – переривчаста, звучить то у флейти, то у гобоя.

Побічна партія – тема творінь, які виникли, у скрипки соло – поліфонічна, вишукана.

Ця частина експозиції контрастує заключній партії, яка складається з двох тем: – “тема тривоги” – войовничий сигнал у закритих валторн.

З нею в боротьбу вступає “тема волі” та в її перемозі народжується друга тема – “тема самоствердження” – яскрава, з рішучими квартовими висхідними ходами у труби.

Розробка має чотири розділи:

І “Тема томління” на тлі фігурацій у дерев’яних духових, призивні секундові інтонації – стогіни.

II Драматичний розвиток ”теми самоствердження”, “хвилям жаху” протистоїть “тема протесту” у засурдинених тромбонів.

III “Тема волі” звучить напружено, динамічне наростання.

IV Кульмінація. Звучить тема самоствердження у труб, трансформується тема тривоги – звучить радісно, піднесено.

Реприза повторює матеріал експозиції в дещо зміненому вигляді.

Кода – друга розробка. Епізод, близький до другого розділу розробки, напруженого, схвильованого характеру призводить до генеральної кульмінації всього твору: звучить дзвін, вісім валторн з піднятими раструбами, труба та орган проводять тему самоствердження в ритмічному збільшенні.

Після раптової паузи звучать ніжні звуки арфи: тема самоствердження звучить у скрипок у високому регістрі. Це лірична постлюдія.

Значення творчості Скрябіна:

1. Розвинув жанри фортепіанної музики, особливо прелюдії, етюди, сонати.

2. Створив новий жанр фортепіанної поеми.

3. Розвинув жанр симфонічної поеми. Особливість – філософсько–символістська програмність.

4. Створив нову ладогармонічну систему, яка не мала прямих спадкоємців, але тональність з двома тоніками на відстані тритону використовував Стравінський у балеті “Петрушка” (C53-Fis53). Симетричним ладам Скрябіна близькі лади обмеженої транспозиції Мессіана.

5. Втілив віковічне прагнення людини–творця до свободи, вільного польоту волі, розуму.

Самостійна робота №8.

Тема:Творча біографія О.Скрябіна.

Мета: ознайомитися з життям та творчістю О.Скрябіна –виразника естетичних ідеалів зламу ХІХ–ХХ століть.

ПЛАН

1. О.Скрябін – композитор–символіст, близький до літературного символізму та стилю М.Врубеля в живописі.

2. Продовження традицій Шумана, Шопена, Бетховена у поєднанні з національними при формуванні стилю. Ліризм поетичність, драматизм, прагнення до героїчного подвигу та самоствердження

3. Центральні симфонічні твори. Полярність образів: від найвищої витонченості до найвищої грандіозності. Ідея спрямованості до найвищої мети – ідеалу, кульмінації–екстазу.

4. Участь у «Російських сезонах» Дягілєва, співдружність з Кусевицьким.

5. Останній період творчості. Прометеївський акорд. Задум «Містерії».

6. Розбір сонати №5 (для піаністів).

Література:

1. Русская музыкальная литература, Вып. 4. – Л., 1986,с.152–158.

2. Михайлов М.,Скрябін.Монография,изд.4.–М.–Л.,1966,с.54-75

3. Бэлза И.,Скрябин.Очерки жизни и творчества.–М.,1971,с.190–198.

4. Житомирский Д., Скрябин,в кн.: «Музыка 20 века.Очерки»ч.1,кн,2.–М.,1977,с.73–75.

Завдання: скласти хронологічну таблицю.

Самостійна робота №9.

Тема: Новаторство у творчості О. Скрябіна.

Мета: Вирізнити новаторські риси у галузях фортепіанної та симфонічної музики. „Прометей”.