Освітлення лампами, що живляться від електричних мереж

8.6.1 На поверхні необхідно освітлювати усі місця роботи, приймальні площадки біля ствола, сходи, проходи для людей і приміщення з електромеханічними установками, склади і шляхи відвалів (териконів).

Освітленість вказаних місць слід влаштовувати відповідно до вимог Природного та штучного освітлення. Норми проектування (далі - СНиП ІІ-4-79).

8.6.2 Світильниками, що живляться від електричної мережі, треба освітлювати такі підземні виробки та робочі місця:

а) пристволові виробки;

б) сполучення і криволінійні ділянки відкатних виробок;

в) стрілкові переводи рейкових шляхів;

г) підготовчі вибої;

д) підняттєві виробки зі сходами для пересування людей;

е) людські ходки;

ж) електромашинні камери, камери підстанцій;

и) підземні майстерні;

к) підземні диспетчерські;

л) медпункти;

м) камери головних та дільничних водовідливів;

н) камери інструментальних комор;

п) електровозні депо;

р) склади вибухових матеріалів, пункти приготування вибухових речовин, дільничні пункти сховищ вибухових матеріалів;

с) місця посадки людей в транспортні засоби і виходи з них;

т) розвантажувальні і навантажувальні майданчики.

Очисні вибої необхідно освітлювати переносними світильниками напругою 42 В; крім того, для огляду покрівлі камер з висотою більше за 4 м і освітлення камери треба застосовувати прожекторне освітлення напругою не більше за 127 В.

8.6.3 В шахтах (рудниках) необхідно застосовувати світильники в рудниковому виконанні. В шахтах (рудниках), безпечних за газом або пилом (крім соляних), для освітлення допускається застосовувати лампи накалювання з патронами типу Е 27 напругою не більше за 36 В без арматури.

8.6.4 Для живлення підземних освітлювальних установок необхідно застосовувати напругу (лінійну) не більшу за 127 В.

Для стаціонарного люмінесцентного освітлення допускається застосовувати лінійну напругу не більшу за 220 В.

8.6.5 Для освітлення попереджувальних плакатів допускається використовувати напругу до 275 В від контактного проводу.

Приєднувати кабелі до контактного проводу необхідно за допомогою спеціальних затискачів, а до рейки – через кабельний наконечник або корончату шайбу за допомогою болта з шайбами. Відрізок кабелю від рейки до бокового стояка виробки належить вкладати в ґрунт на глибину 300 мм (на соляних шахтах (рудниках) – на глибину 150 мм з розміщенням кабелю в металевій трубі), а по стінці прикріпляти до стояка по боковій стороні його або в трубі.

8.6.6 Для виробок, що підлягають освітленню лампами, які живляться від електричної мережі, необхідно дотримуватись мінімальних норм освітленості, наведених в таблиці 10.

Таблиця 10

Найменування виробок та місце роботи	Площина, в якій нормується освітленість	Мінімальна освітленість, лк
Вибої підготовчі і скреперна доріжка очисних виробок	Горизонтальна на пі-дошві Вертикальна на вибої
Підняттєві виробки з драбинами для пересу-вання людей	Горизонтальна на пі-дошві (щабелі- драби-ни)
Людські ходки	Горизонтальна на пі-дошві
Розвантажувальні і навантажувальні майдан-чики, місця посадки людей в транспортні засоби і виходи з них, сполучення і криволінійні дільниці відкатних виробок, стрілкові переводи рейкових шляхів	Горизонтальна на пі-дошві
Підземні електропідстанції, трансформаторні і машинні камери, підземні диспетчерські, камери головних та дільничних водовідливів, інструментальні комори, електровозні депо	Горизонтальна на пі-дошві Вертикальна на щитах контрольно-вимірю-вальних приладів	150 (при комбінованому освітленні)
Склади вибухових матеріалів, дільничні пункти зберігання вибухових матеріалів, пункти приготування вибухових речовин	Горизонтальна на підошві
Підземні медичні пункти	Горизонтальна на ви-соті 0,8 м від підошви

Продовження таблиці 10

Приймальні майданчики стволів (клітьові руддвори)	Горизонтальна на пі-дошві Вертикальна на сиг-нальних табло
Перекиди пристволових дворів (скіпові руддвори), камери підземних дробарок, камери живлення дозуючих ємностей завантаження скіпів	Горизонтальна на ви-соті 0,8 м від підошви

Під час проектування освітлювальних установок необхідно вводити коефіцієнт запасу з урахуванням вимог СНиП ІІ-4-79.

Під час пересування по неосвітлених ділянках гірничих виробок, працівникам слід використовувати справні акумуляторні світильники, які повинні бути постійно включеними.

8.6.7 Для живлення світильників в підземних виробках допускається застосовувати трансформатори в шахтному (рудниковому) виконанні.

8.7 Телефонний зв´язок і сигналізація

8.7.1 Кожну шахту (рудник) необхідно обладнувати системою телефонного зв’язку.

Телефонні апарати треба встановлювати на усіх експлуатаційних і підготовчих дільницях і горизонтах, основних пунктах відкатки і транспортування вантажів, в усіх електромашинних камерах, на центральних підстанціях, біля ствола, в складі вибухових матеріалів, медпункті, а у разі обладнання диспетчерським телефонним зв’язком – відповідно до проекту диспетчеризації даної шахти (рудника). Крім того, телефонні апарати слід встановлювати в місцях, передбачених планом ліквідації аварій.

В насосних камерах головного водовідливу, медпункті і центральних підземних підстанціях, а також в будівлях вентиляторів належить встановлювати телефони, що мають безпосередній зв’язок із загальношахтною (загальнорудниковою) телефонною станцією на поверхні.

8.7.2 З’єднувальні телефонні лінії і лінії транзитних абонентів з боку загальнорудникового комутатора і пульта диспетчера необхідно обладнувати максимальним струмовим захистом і розрядниками.

Усі підземні телефонні лінії в шахтах (рудниках) треба влаштовувати двопровідними.

8.7.3 Живлення апаратури підземного телефонного зв’язку і сигналізації, за виключенням транспортного, необхідно здійснювати від освітлювальної мережі напругою (лінійною) не більше за 127 В, акумуляторних батарей або випрямних пристроїв.

Живлення транспортної сигналізації допускається здійснювати від контактної або освітлювальної мережі. Контактну мережу допускається використовувати також для високочастотного зв’язку.

8.7.4 Не дозволяється використовувати підривні дроти як лінії двостороннього зв’язку між оператором зарядної машини і підривником, який заряджає свердловини під час підготовки масового вибуху, з безпосереднім підключенням джерел живлення в коло електропідривної мережі.

8.7.5 Живлення сигнального пристрою кожної підйомної машини необхідно здійснювати по окремій проводці від окремого джерела енергії (трансформатора, акумуляторної батареї тощо).

Живлення сигнальних пристроїв, за виключенням сигналізації по стволу, допускається здійснювати від освітлювальної і контактної мережі.

8.8 Заземлення

8.8.1 Заземляти необхідно металеві частини електроустановок і обладнання, що нормально не перебувають під напругою, але такі, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, а саме: корпуси машин, апаратів, трансформаторів, вимірювальних приладів і світильників, каркаси розподільчих пристроїв, металеві оболонки кабелів, корпуси муфт тощо, а також трубопроводи, сигнальні троси, розташовані у виробках, в яких є електричні установки і проводки.

Вимоги даного пункту не поширюються на металеве кріплення, неструмоведучі рейки і оболонки відсмоктуючих кабелів електровозної контактної відкатки. В умовах марганцевих шахт (рудників) замість місцевих заземлювачів припустимо використовувати металеве кріплення.

8.8.2 В підземних виробках шахт (рудників) необхідно монтувати загальну мережу заземлення, до якої приєднуються усі об’єкти, що підлягають заземленню, а також головні і місцеві заземлювачі.

В калійних і соляних шахтах (рудниках) місцеві заземлювачі використовувати необов´язково.

Головні заземлювачі треба розміщувати в зумпфах, водозбірниках шахт (рудників), а місцеві - в штрекових стічних канавках або в інших, придатних для цієї цілі місцях.

На шахті (руднику) слід влаштовувати не менше двох головних заземлювачів (в зумпфі і водозбірнику, а також приймальному колодязі головних насосних станцій), один з яких є резервним на час ремонту або очищення другого. Головні заземлювачі треба з’єднувати із заземлюючим контуром сталевою смугою, кругом, або тросом, перерізом не менше за 100 мм². Заземлюючий контур належить виконувати із сталевої смуги перерізом не менше за 100 мм².

Як заземлювачі в зумпфі чи водозбірнику слід застосовувати сталеві листи площею не менше за 0,75 м² та товщиною не менше за 5 мм. Для заземлювачів, що заново влаштовуються, довжину кожного заземлюючого провідника треба приймати не менше як 2,5 м.

Підвішувати заземлювачі в зумпфі і водозбірнику належить таким чином, щоб місце приєднання заземлюючого провідника до заземлювача (листа) було розвантажене від натягу. Для витягання заземлювачів слід використовувати спеціальний трос.

8.8.3 Місцеві заземлювачі необхідно розміщувати в таких пунктах:

а) в кожній розподільній або трансформаторній підстанції, а також в кожній електромашинній камері, за винятком ЦПП і пристволових електромашинних камер, заземлюючі контури яких з’єднуються з головними заземлювачами заземлюючими провідниками;

б) біля кожного стаціонарного або пересувного розподільного пункту;

в) біля кожного індивідуально встановленого вимикача або розподільного пристрою;

г) біля кожної металевої муфти чи коробки, які з’єднують окремі відрізки кабелів.

8.8.4 Для мережі стаціонарного освітлення напругою більш як 36 В пристрої місцевого заземлення допускається обладнувати не для кожної муфти, а через кожні 100 м кабельної мережі.

Для апаратури і кабельних муфт телефонного зв’язку на ділянках телефонної мережі, виконаних кабелями без броні, необхідно влаштовувати тільки місцеве заземлення без приєднання до загальної мережі заземлення.

8.8.5 У разі встановлення одного заземлювача на групу об’єктів, що заземлюються, необхідно застосовувати збірні заземлюючі провідники (шини), які виготовляються зі сталі або міді з мінімальним перерізом відповідно 50 або 25 мм². Ці збірні шини необхідно приєднувати до місцевого заземлювача за допомогою смуги, круга (троса); вимоги до матеріалу і перерізу смуги, круга (троса) такі, як і до збірних шин.

Як збірні шини заземлення допускається використовувати металоконструкції (монтажні рамки, столи), якщо їх матеріал та переріз відповідають вимогам цього пункту.

8.8.6 Кожен об’єкт, що підлягає заземленню, необхідно приєднати до збірних заземлюючих провідників або заземлювача за допомогою окремого відгалуження зі сталі з перерізом не менше за 50 мм² або із міді перерізом не менше за 25 мм².

Не дозволяється послідовно приєднувати об’єкти, що заземлюються до збірних заземлюючих провідників або заземлювачів.

8.8.7 Заземлення корпусів електрообладнання необхідно здійснювати за допомогою зовнішнього заземлюючого затискача, до якого приєднується провідник мережі заземлення.

8.8.8 Крім місцевого заземлення, усі електричні машини і апарати, муфти та іншу кабельну арматуру з приєднаним силовим броньованим кабелем необхідно з´єднувати перемичками перерізом не менше за 50 мм² із сталі або із міді перерізом не менше за 25 мм², за допомогою яких здійснюється безперервне коло металевих оболонок (свинцевої або алюмінієвої) і сталевої броні окремих відрізків броньованих кабелів.

8.8.9 Заземлюючі провідники місцевих заземлювачів необхідно влаштовувати зі стального дроту (троса) перерізом не менше за 50 мм².

Як заземлювачі, в штрекових стічних канавках треба застосовувати сталеві смуги перерізом не менше за 0,6 м² і товщиною не менше за 3 мм. Для заземлювачів, що влаштовуються заново, довжину смуги слід приймати не менше ніж 2,5 м.

Як заземлювачі, у виробках без стічної канавки, допускається використовувати сталеві труби діаметром не менше за 30 мм та довжиною не менше за 1,5 м. В стінках труб належить зробити на різній висоті не менше як 20 отворів діаметром не менше за 5 мм. Трубу слід розміщувати в пробуреному шпурі глибиною не менше за 1,4 м, а шпур регулярно зволожувати.

8.8.10 Загальну мережу заземлення необхідно створювати шляхом безперервного електричного з’єднання між собою усіх металевих оболонок та заземлюючих жил кабелів незалежно від величини напруги з приєднанням їх до головних і місцевих заземлень.

Крім того, біля тягової підстанції електровозної контактної відкатки до загальної мережі заземлення треба приєднувати струмоведучі рейки, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.

8.8.11 За наявності в шахті (руднику) декількох горизонтів, заземлюючий пристрій кожного горизонту необхідно з’єднувати із заземлювачем в зумпфі і водозбірнику.

В калійних і соляних шахтах (рудниках) заземлюючий пристрій слід з’єднувати з головним заземлювачем на поверхні, а як резервний головний заземлювач допускається використовувати тюбінгове кріплення ствола.

Під час розкриття родовищ штольнями і розробці родовищ без водоприпливів, а також для шахт (рудників), що будуються, в період проведення стволів допускається споруджувати штучні заземлювачі на поверхні відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.32-01 і з дотриманням вимог пункту 8.8.14 цих Правил.

8.8.12 У випадках прокладання кабелів у свердловинах, головні заземлювачі допускається влаштовувати на поверхні або в одному із водозбірників шахти (рудника). Обсадні труби, якими закріплені свердловини, допускається використовувати як головні заземлювачі.

8.8.13 Заземлюючий провід пересувної машини необхідно вибирати так, щоб електричний опір між машиною і місцем його приєднання до загальної заземлюючої мережі або місцевого заземлювача не перевищував 1 Ом.

8.8.14 Належить передбачити, щоб загальний перехідний опір заземлюючого пристрою, виміряний як у найбільш віддалених від зумпфа заземлювачів, так і будь-яких інших заземлювачів, не перевищував 2 Ом, а на соляних шахтах (рудниках) – 4 Ом.

Величину опору заземлюючого кола, призначеного тільки для захисту від статичної електрики трубопроводів, необхідно витримувати не більше за 100 Ом.

Результати огляду та вимірювань заземлення слід заносити до “Журналу огляду і вимірювань заземлення”(Додаток 14).

8.8.15 Заземлювання оболонок електрообладнання, кабелів і кабельної арматури постійного струму, які відносяться до контактної тягової мережі, необхідно здійснювати приєднанням оболонок, що заземлюються, до рейок, які використовуються як зворотний провід цієї мережі.

Аналогічним чином треба здійснювати заземлювання корпусів електрообладнання змінного струму, яке має металевий зв’язок з струмопровідними рейками електровозної контактної відкатки (наприклад, привод стрілочного переводу з електродвигуном змінного струму). При цьому не дозволяється з’єднувати такі корпуси із загальною мережею заземлення, а у разі застосування для цього електрообладнання броньованих живлячих кабелів оболонки і броню останніх слід ізолювати як від корпусів металевих конструкцій, так і від струмопровідних рейок. Заземлення оболонок таких кабелів і їх арматури з боку джерела живлення треба здійснювати з’єднанням із загальною шахтною (рудниковою) мережею заземлення.

8.8.16 Не дозволяється приєднувати до струмопровідних рейок трубопроводи, неструмопровідні рейки, канати та інші металеві предмети і конструкції.

8.8.17 Для заземлення корпусу трансформатора необхідно заземлюючий провідник з’єднувати хомутом з бронею одного з кабелів, закладених в кабельні муфти трансформатора. Крім того, заземлюючий провідник слід також приєднати до корпусу трансформатора за допомогою передбаченого в останньому заземлюючого болта.

8.8.18 Під час заземлення індивідуально встановленого пускового апарата провідник від місцевого заземлювача необхідно приєднувати одночасно до корпусу апарата за допомогою передбаченого в останньому заземлюючого болта, а також до броні кабелю за допомогою хомута.