2015-07-14
558
10.1.1 На усіх шахтах (рудниках), що знаходяться в експлуатації, будівництві та реконструкції, необхідно виконувати протипожежні заходи, що запобігають виникненню пожеж у гірничих виробках, а також дозволяють швидко ліквідувати або локалізувати їх в початковій стадії.
Приймати в експлуатацію нові шахти (рудники), горизонти, дільниці та блоки дозволяється лише за умови повного виконання протипожежних заходів.
Протипожежні заходи треба включати у проекти нових шахт (рудників) та таких, що реконструюються, а також в плани розвитку гірничих робіт діючих горизонтів та тих, що готуються.
Застосовувати в шахтах (рудниках) матеріали, в тому числі конвеєрні стрічки, кріплення гірничих виробок, а також устаткування допускається лише за висновком щодо ступеню їх пожежної безпеки спеціалізованої організації та за дозволом Держнаглядохоронпраці.
Вхідному контролю горючості, який здійснюють експертно-технічні центри, підлягає кожна бухта конвеєрної стрічки, яку отримують шахти для застосування в гірничих виробках.
10.1.2 Копри та надшахтні будівлі при стволах, штольнях, а також шурфах, що подають свіже повітря, необхідно споруджувати з неспалимого матеріалу.
Неспалимими матеріалами належить закріплювати:
устя стволів, штолень, а також шурфів, що подають свіже повітря, на довжині не менше 10 м від поверхні;
сполучення стволів та штолень, а також шурфів, що подають свіже повітря, з виробками горизонтів та пристволових дворів на довжині не менш як 10 м у кожен бік від прилеглої стінки горизонтальних та похилих виробок, що пересікаються, і по стволу – на висоту пристволової частини двору;
устя капітальних уклонів, бремсбергів і хідників при них та сполучення цих виробок з відкатними та вентиляційними штреками на довжині не менш як 10 м в кожен бік від прилеглої стінки виробок, що пересікаються.
На діючих шахтах (рудниках) та в штольнях допускається залишати виготовлені з дерева копри та надшахтні будівлі за умови проведення спеціально розроблених протипожежних заходів, які зобов´язаний затвердити технічний керівник підприємства.
На дренажні шахти (рудники) вимоги цього підпункту не поширюються.
10.1.3 Устя стволів шахт (рудників) та шурфів, що подають свіже повітря, треба обладнати металевими лядами, а устя штолень – металевими дверима. Слід витримувати, щоб ці пристрої легко та щільно перекривали переріз виробки, і утримувати їх у справному стані.
10.1.4 Усі вентиляторні будівлі і вентиляційні канали головних вентиляторних та тих допоміжних вентиляторних установок, що працюють на нагнітання, а також усі калориферні канали та їх сполучення з виробками необхідно споруджувати на довжині 10 м з неспалимого матеріалу.
У вентиляційних каналах необхідно встановлювати два металевих клапани (заслінки) з самостійними приводами, що перешкоджають у разі їх закривання доступ зовнішнього повітря в шахту (рудник).
Підйомні стволи шахт (рудників), що призначені для подавання свіжого повітря, необхідно обладнувати вентиляційним каналом, устя якого слід виводити в окрему будівлю з неспалимого матеріалу з ґратами на вікнах та металевими дверима, що легко відчиняються зсередини. За наявності у стволі шахти (рудника) сходового відділення вентиляційний канал треба з´єднати з ним. Цю будівлю необхідно розміщувати від інших будівель та споруд на відстані згідно з вимогами Генеральних планів промислових підприємств. Норми проектування (далі - СНиП ІІ-89-80).
Сполучення цього вентиляційного каналу (ходу) зі сходовим відділенням ствола шахти (рудника) належить розташовувати на глибині не менше за 4 м від устя ствола до покрівлі вентиляційного каналу (ходу).
Вентиляційний канал необхідно влаштовувати як вихід з шахти (рудника) з розмірами по висоті не менше за 1,8 м та по ширині – 1,4 м.
На дренажних шахтах (рудниках) ходове відділення дозволяється не з´єднувати з вентиляційним ходом (каналом) за умови виконання копра та надшахтної будівлі з вогнестійких матеріалів та наявності не менше двох виходів з підземних виробок на поверхню.
10.1.5 Не дозволяється палити у надшахтних будівлях та в приміщеннях, в яких є мастильні та обтиральні матеріали, а також в електромашинних камерах, електровозних депо, на електропідстанціях незалежно від виду їх кріплення, про що треба вивішувати попереджуючий напис на видному місці.
10.1.6 Розташовувати склади деревини та вугілля, відвали котельних шлаків від надшахтних будівель та споруд необхідно на відстані не ближче за 100 м.
Відвали котельних шлаків, порід та руд горючих і тих, що самозаймаються, слід розташовувати з урахуванням пануючих вітрів, щоб продукти горіння не могли засмоктуватись у шахту (рудник).
10.1.7 Промивати та чистити бурильні молотки у підземних виробках допускається тільки у спеціально обладнаних камерах, що закріплені кріпленням з неспалимих матеріалів, улаштованих металевими дверима та забезпечених протипожежними засобами.
10.1.8 Змащувати вагонетки у підземних виробках допускається лише у спеціально відведених місцях, закріплених неспалимим кріпленням та оснащених протипожежними дверима. Допускається змащувати вагонетки у надшахтній будівлі за умови, що у місцях їх змащування стіни та підлога обшиті залізом і є необхідні протипожежні засоби.
10.1.9 Змащувальні, обтиральні матеріали та гас треба зберігати у металевих посудинах, що закриваються (бочках, бідонах, ящиках), у кількостях, які зобов´язаний визначити керівник механічної служби шахти (рудника), але не більше добової потреби у кожному з видів матеріалів.
Підлогу у приміщеннях, де здійснюється зберігання та переливання мастильних матеріалів, треба виконувати з неспалимого матеріалу та посипати піском, прибирати та замінювати його в міру забруднення.
Використані обтиральні матеріали необхідно розміщувати у металевих ящиках, що закриваються, або відрах і в них видавати з шахти (рудника).
Змащувати вагонетки, машини, механізми тощо треба тільки за допомогою спеціальних закритих пристосувань (маслянок, дозувальних піпеток тощо).
Допускається зберігати в гірничих виробках рідке паливо, мастильні та обтиральні матеріали у кількостях не більше тижневої потреби у спеціальних складах, побудованих для даної шахти (рудника) за проектом, узгодженим з органами Держнаглядохоронпраці.
10.1.10 Виконувати в підземних виробках негазових шахт (рудників) та в надшахтних будівлях зварювальні та газополуменеві роботи, а також застосовувати паяльні лампи треба відповідно до вимог розділу 9 цих Правил. Не дозволяється відігрівати трубопроводи, що замерзли, спалюванням ганчір'я та обтиральних матеріалів, а також оглядати виробки, люки та бункери, кидаючи в них запалені матеріали.
10.1.11 Кожну шахту (рудник), штольню належить обладнувати протипожежними пристроями, а також забезпечувати необхідним протипожежним обладнанням і матеріалами відповідно до вимог розділу 10 цих Правил.
Дерев'яні копри слід обладнувати протипожежною зрошувальною системою.
10.1.12 Для зберігання протипожежних матеріалів, обладнання та пристосувань необхідно влаштовувати:
склади на поверхні при кожній шахті (руднику), розташовані на відстані не більше за 100 м від надшахтної будівлі та пов'язані зі стволом (штольнею) рейковими коліями (автодорогами). Влаштовувати склад протипожежного обладнання та матеріалів у приміщенні надшахтної будівлі допускається лише за умови її ізольованості та виконання зі збірного залізобетону;
підземні склади на кожному діючому горизонті шахти (рудника).
Кожний зі складів слід укомплектувати засобами пожежегасіння, матеріалами, інструментами та інвентарем у кількостях відповідно до вимог розділу 10 цих Правил.
Допускається за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці не влаштовувати підземні склади за наявності на поверхневому складі мобільних транспортних засобів, що забезпечують оперативну доставку до місця пожежі протипожежного обладнання та інших необхідних матеріалів.
10.1.13 Персональну відповідальність за наявність та якість обладнання і матеріалів, що знаходяться у протипожежних підземних та поверхневих складах, несе керівник (власник) підприємства.
10.1.14 Використовувати матеріали, що знаходяться у протипожежних складах, допускається лише на потреби, пов’язані з ліквідацією аварій. Використані
зі складів під час ліквідації пожеж та інших аварій матеріали треба поповнити протягом доби.
10.1.15 Усі протипожежні склади необхідно зачиняти на замок та опломбовувати. Зберігання ключів від складів протипожежних матеріалів (на поверхні та підземних) зобов´язаний забезпечити керівник шахти (рудника) у своєму кабінеті та у диспетчерському пункті шахти (рудника) на видних місцях в ящиках під склом. У випадку аварій замки цих складів дозволяється зламувати.
10.1.16 На усіх шахтах (рудниках), крім дренажних, на поверхні необхідно влаштовувати спеціальні протипожежні утеплені водойми. Водойму шахти (рудника) завжди треба тримати заповненими водою, мати два незалежних джерела поповнення водою, одним з яких може бути шахтний (рудниковий) водовідлив. Ємність водойми слід визначати розрахунком, але приймати її не меншою за 250 м3.
Під час розробки глибоких горизонтів для протипожежних водойм допускається використовувати водозбірники водовідливних установок верхніх неробочих горизонтів, а також робочих горизонтів, які повинні мати постійний запас води у кількості, що визначає технічний керівник підприємства.
Водойми необхідно з¢єднувати з шахтним (рудниковим) протипожежним водопроводом. Біля водойми слід встановлювати насоси (робочий та резервний), продуктивність та тиск яких треба визначити в проекті. Будівлю для насосів у зимовий період слід обігрівати.
10.1.17 У виробках з вхідним струменем на усіх горизонтах поблизу при стволових дворах необхідно влаштовувати подвійні двері з неспалимого матеріалу, що легко зачиняються за ходом вентиляційного струменя. Місця встановлення дверей необхідно визначати в кожному окремому випадку проектом, при цьому відстань між цими дверима приймати не більше за 10 м.
На соляних шахтах (рудниках) дозволяється не виконувати вимоги цього пункту за умови здійснення додаткових заходів пожежної безпеки, затверджених технічним керівником шахти (рудника).
10.1.18 В місцях, передбачених планом ліквідації аварій, заздалегідь необхідно встановлювати кам’яні або бетонні перемички з прорізами, що забезпечують величини зазорів та вільних проходів відповідно до вимог пункту 4.2.11 цих Правил. Місця і термін встановлення перемичок та їх кількість після узгодження з ДВГРС зобов´язаний затвердити технічний керівник підприємства.
Біля кожної перемички із зовнішнього боку по відношенню до ділянки, що підлягає у разі потреби ізоляції, треба влаштувати відповідних розмірів нішу (аварійну камеру), в якій необхідно зберігати цеглу, пісок, глину та дошки у кількостях, необхідних для закладання прорізів.
10.1.19 Із шахт (рудників), в яких виникли осередки пожежі, у разі зупинки вентиляторів або порушення встановленого режиму вентиляції усіх працівників необхідно негайно вивести на поверхню. Після пуску вентилятора або відновлення режиму вентиляції шахту (рудник) треба добре провітрити. Гірничі виробки зобов´язані оглянути посадові особи, на які покладені ці обов´язки, а склад повітря в них необхідно перевірити аналізом. Працівники допускаються у гірничі виробки тільки після отримання позитивних результатів аналізу.
10.1.20 В гірничих виробках та надшахтних будівлях допускається застосовувати конвеєрні стрічки, вентиляційні труби, оболонки електричних кабелів та інші вироби лише з негорючих або важкогорючих та важкозаймистих матеріалів, що не поширюють полум'я на поверхні, а ступінь горючості яких та вміст шкідливих речовин, що виділяються під час горіння, відповідають вимогам ССБП. Пожежовибухонебезпечність речовин та матеріалів. Номенклатура показників (далі – ГОСТ 12.1.044-89).
10.1.21 Експлуатувати стрічкові конвеєри дозволяється за умови що:
а) тиск води в пожежному трубопроводі, прокладеному в конвеєрній виробці, під час їх роботи не знижується нижче нормативної величини;
б) є в наявності і справні засоби протипожежного захисту;
в) справний захист від пробуксовки, заштибування, сходу стрічки в бік і зменшення швидкості;
г) керування автоматизованою конвеєрною лінією здійснюється тільки з одного місця (пульту), а стопоріння рухомих елементів конвеєра здійснюється способами і засобами, передбаченими інструкцією заводу-виготівника;
д) відсутні пробуксовування стрічки на приводних барабанах через послаблення її натягу і тертя стрічки об конструкції конвеєра або елементи кріплення;
е) усунення пробуксовування стрічки на приводних барабанах здійснюється шляхом її натягу, а не підсипкою піску між ними;
ж) обкладки робочих поверхонь гумотросових стрічок мають знос не більше як 50 %.
10.1.22 Похилі стволи, обладнані стрічковими конвеєрами, необхідно оснащувати стаціонарними автоматичними установками пожежегасіння, що захищають їх на усій довжині, враховуючи пункти перевантаження та натяжні станції. Лінійну частину похилого ствола дозволяється, за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці, не оснащувати автоматичними установками пожежегасіння за умови, якщо конвеєрна стрічка, що експлуатується, виготовлена з негорючих або важкогорючих матеріалів.
На соляних шахтах (рудниках) стрічкові конвеєри допускається експлуатувати без прокладання пожежного трубопроводу за умови обладнання протипожежних пунктів засобами автономного пожежегасіння, розміщених вздовж конвеєра за спеціальним проектом.
10.1.23 Працівники, що виявили пожежу або прояв будь-яких її ознак, зобов´язані негайно повідомити про це диспетчеру шахти (рудника) та черговому ДВГРС і відповідно до плану ліквідації аварій вжити заходів щодо виведення людей з небезпечних зон та ліквідації пожежі в початковий період її розвитку усіма наявними у їх розпорядженні засобами.
10.1.24 У разі отримання повідомлення про пожежу технічний керівник шахти (рудника) або особа, що виконує його обов¢язки, зобов´язаний негайно вжити заходів, передбачених планом ліквідації аварій. Разом з прибулим командиром підрозділу ДВГРС, що обслуговує шахту (рудник) він зобов´язаний уточнити план робіт щодо врятування людей та ліквідації пожежі і відповідно до цього дати командиру ДВГРС письмове завдання, в якому передбачити:
заходи щодо врятування людей, захоплених пожежею, а також людей, яким може загрожувати небезпека;
заходи щодо попередження проникнення продуктів горіння на інші ділянки;
першорядні заходи щодо гасіння пожежі.
В подальшому технічний керівник шахти (рудника) зобов´язаний забезпечити складання плану ліквідації пожежі, яким передбачити способи гасіння пожежі, кількість необхідних матеріалів та обладнання, а також способи доставки їх до місця робіт.
10.1.25 У разі виникнення пожежі відповідно до плану ліквідації аварій необхідно вжити заходів щодо попередження самовільної зміни напрямку повітряного струменя та проникнення продуктів горіння у виробки, де за встановленою схемою вентиляції проходить струмінь свіжого повітря.
10.1.26 Відповідальність за ліквідацію пожежі та врятування людей несе відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії (технічний керівник шахти (рудника) або особа, яка виконує його обов¢язки, та керівник гірничорятувальних робіт (командир підрозділу ДВГРС, що обслуговує шахту (рудник).
10.1.27 Відбір проб повітря у виробках зі струменем, що виходить з пожежних дільниць, в період зведення перемичок належить здійснювати респіраторникам ДВГРС.
10.1.28 Під час зведення постійних або посилення тимчасових перемичок необхідно дотримуватися таких умов:
перемички слід споруджувати повітронепроникними з каміння, цегли, бетону, чураків на глині; перемички, що безпосередньо відгороджують осередок пожежі, слід споруджувати тільки з неспалимих матеріалів; допускається зводити глинобитні перемички; у разі виявлення негерметичності перемичок або інших дефектів необхідно негайно вжити заходів щодо ліквідації дефектів та посилення перемичок (повторне штукатурення та обмазування, ущільнення тріщинуватості у врубах нагнітанням цементу або глини тощо);
на кожну споруджену перемичку слід скласти та внести до спеціального “Журналу реєстрації перемичок по шахті (руднику)” (Додаток 15) виконавчий ескіз.
Після зведення перемички треба систематично оглядати.
10.1.29 Для відбору проб повітря, вимірювання температур у верхній частині перемички слід закласти трубу діаметром не менше за 25 мм з пробкою на різьбі. За необхідності, для спуску води у нижній частині перемички слід закласти трубу з гідрозатвором.
Перемичку належить оснастити лазом, що закривається, розмірами не меншими за 0,7 х 0,7 м.
10.1.30 З пожежної ділянки необхідно регулярно відбирати проби повітря для наступного аналізу у лабораторії ДВГРС на SO2, СО, СО2 та вуглеводні. Під час набору проб повітря з-за перемички слід виключити засмоктування повітря ззовні. Місця набору проб повітря визначає технічний керівник шахти (рудника) за узгодженням з командиром підрозділу ДВГРС, що обслуговує шахту (рудник).
Результати аналізів та інших вимірювань слід записувати до “Журналу нагляду за пожежними дільницями” (Додаток 16).
10.1.31 Роботи з ліквідації пожеж у загазованій атмосфері (зведення перемичок, перекріплення тощо) належить здійснювати тільки гірничорятувальникам.
Роботи на свіжому струмені та у разі сталого його напрямку можуть здійснювати працівники шахти (рудника). При цьому необхідно вжити таких застережних заходів:
усіх працівників слід забезпечити ізолюючими саморятівниками;
роботи належить здійснювати під безпосереднім наглядом посадових осіб;
поблизу місць роботи треба знаходитись відділенню гірничорятувальників, забезпечених засобами надання першої допомоги (інгалятори, прилади для оживлення тощо), регулярно здійснюючому відбір проб повітря на вміст оксиду вуглецю.
10.1.32 Роботи у загазованій атмосфері належить здійснювати гірничорятувальникам. Допустимо залучати членів допоміжних
гірничорятувальних команд до роботи в загазованій атмосфері за умови включення їх в ізолюючі респіратори і виконання робіт в безпосередній близькості від свіжого струменя в складі відділень гірничорятувальників.
10.1.33 На ізольованій пожежній ділянці не допускається накопичення води та пульпи у кількостях, що створюють небезпеку прориву їх у гірничі виробки.
10.1.34 Осередкам пожежі та усім перемичкам, що відділяють пожежну ділянку, так само, як і перемичкам, що відділяють відпрацьований простір, необхідно надати порядковий номер та нанести на плани гірничих виробок. Під час огляду перемичок необхідно слідкувати за:
а) справністю перемичок;
б) станом кріплення виробок перед перемичками;
в) щільністю перекриття труб пробками;
г) станом підходів до перемичок, які не повинні бути завалені рудою та породою;
д) температурою перемичок.
Огляд перемичок, що відділяють пожежну ділянку від експлуатаційних виробок, необхідно здійснювати щодобово, а в особливих випадках (у разі різкої зміни вмісту газів) – не менше одного разу за зміну.
