Вентиляційний журнал

До пункту 5.7.15

цих Правил

Шахта (рудник)________________________________________________

Підприємство__________________________________________________

Розпочатий «___»____________________200___р.

Закінчений «___»____________________200___р.

Пояснення до ведення журналу

Вентиляційний журнал шахти (рудника) має три розділи.

В І розділі реєструється режим роботи вентиляторних установок рудника (форма 9.1).

Для кожної вентиляторної установки в цьому розділі журналу відводиться окрема сторінка. Окрема сторінка відводиться також кожному резервному вентиляторові, якщо його тип або розміри відрізняються від робочого вентилятора.

Продуктивність вентилятора вимірюється пневмометричною трубкою, встановленою в каналі вентилятора, і U -подібним манометром, заповненим рідиною (водою чи спиртом), або безпосереднім вимірюванням швидкості повітря в дифузорі вентилятора.

Під час вимірювання швидкості повітря в каналі вентилятора за допомогою пневмометричної трубки різниця рівнів води U -подібного манометра дає швидкісний напір h_шв в тій точці повітряного потоку, де знаходиться кінець трубки. Швидкість знаходиться за формулою:

Для визначення середньої швидкості руху повітря в каналі вентилятора і, відповідно, його продуктивності необхідно попередньо встановити перевідний коефіцієнт від швидкості до кількості повітря. Для цього одночасно з виміром h_шв і визначенням V виконується вимірювання кількості повітря Qв анемометром в каналі вентилятора чи в дифузорі. Коефіцієнт визначається за формулою:

К = Qв/ V або К¢ = Qв/ h_шв,

в подальшому Qв визначається:

Qв = К×V або Qв = K´× h_шв.

Під час вимірювання швидкості повітря на дифузорі вимір виконується “точковим способом”.

За заміряними даними продуктивності вентилятора, м³/с, і депресії, даПа (мм вод. ст.), розраховується еквівалентний отвір А:

Значення еквівалентного отвору записують в графу 5 розділу І. Якщо режим роботи вентиляторної установки і еквівалентний отвір частини шахтного (рудникового) поля, що обслуговується нею, задовільні, то в графі 6 технічний керівник шахти (рудника) ставить свій підпис. Якщо він визнає необхідним змінити режим роботи вентилятора або еквівалентний отвір, тобто аеродинамічний опір шахти (рудника), то він в цій графі дає вказівки керівнику механічної служби шахти (рудника), керівнику вентиляційної служби або керівнику відповідної дільниці.

Депресія за відсутності самописного депресіометра вимірюється звичайним депресіометром, одне відгалуження якого з´єднане за допомогою гумової трубки зі статичною трубкою, або з простою газовою трубкою, отвір якої розміщається врівень зі стінкою вентиляторного каналу, а друге відгалуження з´єднується з атмосферою.

В розділі ІІ (форма 9.2) реєструється загальна кількість повітря, що подається в шахту (рудник), і розподіл його між горизонтами, покладами (пластами), крилами та ділянками шахти (рудника), а також кількість повітря на вихідних струменях ділянок, пластів, горизонтів і загальна кількість повітря, що видається на поверхню від спільної дії всіх вентиляторів, що обслуговують шахту (рудник). Кількість повітря, що надходить в шахту (рудник), необхідно забезпечувати згідно вимог пункту 5.1.3 цих Правил. Крім цього, в цьому розділі реєструються вміст метану, водню, сірководню, сірчистого газу, кисню, оксиду вуглецю та вуглекислоти на вихідних струменях ділянок і загальному вихідному струмені шахти (рудника) або частини шахти (рудника), що обслуговується однією вентиляторною установкою. Вміст цих газів необхідно забезпечувати згідно вимог пункту 5.1.2 цих Правил.

В графі 2 розділу ІІ позначається місце вимірювання кількості повітря в струменях, що надходять. По кожному струменю, що надходить, вказується послідовно: ствол шахти (рудника), шурф або збійка, по якій надходить з поверхні повітря, а потім один за другим горизонт, квершлаг і дільничний штрек у порядку послідовного розгалуження повітряного струменя, що надходить.

В подальшому в графу 6 записують послідовно назви вентиляційних виробок, по яких з вибоїв до поверхні йдуть повітряні струмені, починаючи з каналу всмоктуючого вентилятора, послідовно: ствол шахти (рудника), квершлаг вентиляційного горизонту і дільничні вентиляційні штреки. Якщо шахта (рудник) обслуговується декількома вентиляторними установками, то в графі 6 записи розміщуються послідовно по кожній установці з розгалуженнями її струменя до дільничних вентиляційних штреків включно. Записи вхідних і вихідних струменів розміщуються так, щоб їх можливо було збалансувати. Наприклад, якщо при одному вхідному струмені є декілька вентиляторів для вихідних струменів, то напроти їх суми в графі 9 необхідно ставити загальний вхідний струмінь (графа 5). Таким чином, проти дільничного вхідного струменя (графа 5), слід ставити вихідний струмінь з цієї дільниці на вентиляційному штрекові (графа 9). Слід також зіставляти струмені, що надходять і виходять по крилах та горизонтах. Виходячи з граф 5 і 9, визначаються по головних напрямках (до ділянкового штреку) фактичні витрати повітря, і результати фіксуються в розділі ІІ спеціальним записом після даних вимірів.

В графі 10 реєструється максимальне число підземних працівників, зайнятих в одну зміну на дільниці, покладі (пласті), горизонті та всього по шахті (руднику), а в графі 11 - кількість повітря, що надходить на одного підземного працівника по дільниці, покладу (пласту), горизонту і по шахті (руднику). За цими даними робиться висновок щодо виконання норми подавання повітря на одну людину.

В графі 12 записується максимальний за звітний місяць фактичний добовий видобуток по шахті (руднику), покладу (пласту) і по дільниці; в графі 13 записується показник, що є відношенням кількості повітря, яке надходить (графа 5), до максимального добового видобутку (графа 12) – в цій графі слід проставляти надходження повітря на 1м³ гірничої маси, що видобувається не тільки по всій шахті (руднику), а й по дільниці і по покладу (пласту), незважаючи на те, що норма подавання повітря по покладу (пласту) і по дільниці цими Правилами не встановлена.

В розділі ІІІ реєструються результати вимірювання температури шахтного (рудникового) повітря в разі перевищення 20 °С згідно пункту 5.7.15 цих Правил (форма 9.3).

Запис згідно цієї форми виконується тільки на шахтах (рудниках), де температура повітря вище як 20 °С, або ж там, де корисні копалини, що видобуваються, можуть самозайматися.

Форма 9.1