Відмінність реальних контрактів від консенсуальних

До реальної групи контрактів римське приватне право відносило чотири

контракти: позику, позичку, схов, заставу. Нагадаємо, що реальні контракти

набували юридичної чинності в момент фактичної передачі речі, без якої

догово-ра взагалі не виникало. Предметом цього договору була саме передача

речей однією особою іншій. Матеріальною підставою могли бути: позика,

тимчасове користування, збереження, застава. До них відноситься: Договір

позики; Договір позички; Договір схову; Договір застави

Консенсуальні контракти Консенсуальні контракти сформувались пізніше інших

договорів, і формалізм при укладенні їх був істотно пом'якшений. Укладення

договору досягалося тут простою угодою сторін. До цієї групи належали

договори купівлі-продажу, найму (речей, послуг, роботи), доручення,

товариства. Консенсуальні контракти представляли собою також замкнуту

групу. Ніякі інші угоди, які навіть за ознаками відповідали консенсуальним

контрактам, не могли бути віднесені сюди. Основна ознака, що об'єднувала

Консенсуальні договори, полягала в набутті чинності на момент досягнення

угоди про предмет договору без виконання яких-небудь додаткових

формальностей. До них відноситься:Договір купівлі-продажу; Договір найму

речей.; Договір найма послуг; Договір підряду;Договір доручення; Договір

товариства.